Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРИКАЗИ
   

ПРИКАЗИ

- органи центр, управління у Росії 16 — поч. 18 ст. Мали адм. і суд. повноваження. Утворювалися у процесі централізації Рос. д-ви, розвитку в країні станово-представн. монархії. Назва походить від слова «приказ», яке вживалося у розумінні особового доручення. Приказна система зародилася у кін. 15 — на поч. 16 ст. Одним з перших був Казенний П., який відав особистим майном, казною і архівом вел. князя московського. На поч. 16 ст. існувало вже 9 П., а на кінець століття — 22. Збільшення кількості П. зумовлювалося перетвореннями в сусп. і держ. устрої Рос. д-ви. Так, військ, реформа спричинила утворення Розрядного приказу (відав обороною д-ви, обліком і управлінням служилими людьми, призначеннями на цив. посади) і Помісного П. (займався питаннями феод, землеволодіння, судом у зем. спорах, описом земель). У зв'язку з розширенням і ускладненням міжнар. відносин утв. Посольський приказ. У серед. 17 ст., в період розквіту приказ, системи управління, діяло бл. 50 постійних і майже стільки тимчасових П. В ост. чв. 17 ст. здійснено реформу приказ, управління, внаслідок якої було уточнено компетенцію П. і об'єднано суміжні П. Приказна система не обминула й ту частину України, яка увійшла до складу Росії у 1654. Центр, органом управління Гетьманщиною до 1663 була спец, канцелярія з малорос, справ Посольського П., згодом — Малоросійський приказ, підпорядкований Посольському П. До управління Україною певною мірою був причетний Розрядний П. Йому підпорядковувалися гарнізони рос. військ, розташовані в містах-фортецях на тер. України (Києві, Чернігові, Ніжині й Переяславі). В результаті проведення Петром / у 1718 реформи апарату управління майже всі П. було ліквідовано в зв'язку із запровадженням 22 колегій. Продовжували функціонувати лише Преображенський П. (до 1729) і Сибірський П. (до 1763). В основі діяльності П. лежав функц. принцип, хоча чіткого розмежування компетенцій між П. не було. До відання П. як адм.-суд. органів належало широке коло питань. Одні П. керували певною галуззю управління у всій д-ві, інші — всіма галузями управління, але тільки на певній території. П. перебували у безпосеред. віданні царя і Боярської думи. Очолювали П. призначені царем судді, які здебільшого були з бояр. При керівнику П. функціонувала канцелярія на чолі з дяком, який був помічником судді П. Дякам підлягали піддячі, кількість яких у П. коливалася від кількох чоловік (Аптекарський П.) і кількох десятків (Посольський П., Розбійний П.) до кількох сотень (Помісний П.). У штаті П. були також пристави, перекладачі, розсильні, сторожі та ін.

Літ.: Веселовский С. Б. Приказ, строй управления Моск. гос-ва. К., 1912; Леонтьев А. К. Образование приказ, системы управления в Рус. гос-ве. М., 1961; Устюгов Н. В. Эволюция приказ, строя Рус. гос-ва в XVII в. В кн.: Абсолютизм в России (ХУІІ-ХУІІІ вв.). М., 1964; Ерошкин Н. П. История гос. учреждений дорев. России. М., 1983; Гос. учреждения России XVI—XVIII вв. М., 1991; Беляев И. Д. История рус. зак -ва. СПб., 1999.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази