Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОМАНДА
   

КОМАНДА

(франц., від пі зньолат. — наказувати) — 1) Тимчасова або постійна військова організація чисельністю від трьох осіб і більше, призначена для виконання певних обов'язків по службі або певних робіт. 2) Наказ (розпорядження) командира (начальника), виражений у стислій формі, точно визначеній військовими статутами і настановами.

К. поділяються на підготовчі та виконавчі. Стройовий статут ЗС України передбачає, що «управління строєм здійснюється командами та розпорядженнями, які подає командир голосом, сигналами та особистим прикладом і які передаються за допомогою технічних і рухомих засобів» (ст. 16), що «команди (сигнали), які стосуються усіх підрозділів, приймаються негайно і виконуються усіма командирами підрозділів, командирами і старшими машин» (ст. 19). Статут внутрішньої служби ЗС України у перелік обов'язків військовослужбовця вводить вимогу «бути уважним до наказів (розпоряджень) і команд (сигналів) свого командира, виконувати їх швидко і точно, не заважаючи іншим» (ст. 26). «Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконувати відданий йому наказ у зазначений термін» (ст. 37). Невиконання військовослужбовцем адресованої йому К. змістовно тотожне невиконанню наказу, що може бути кваліфіковано як військ, злочин з наст, застосуванням до нього норм крим. відповідальності.

В. Ф. Смолянюк.