Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow підд-піра arrow ПІДЗЕМНІ ВОДИ
   

ПІДЗЕМНІ ВОДИ

— води, що містяться в порах і порожнинах гірських порід у рідкому, твердому або пароподібному стані. Залежно від характеру порожнин водовміщуючих порід П. в. поділяють на порові — у пісках, галечниках та ін. уламкових породах; тріщинні — в скельних породах (гранітах, пісковиках) і карстові (тріщинно-карстові) — в розчинних породах (вапняках, доломітах, гіпсах тощо). Розрізняють вільні та зв'язані П. в. До вільних, або гравітаційних, належать води, що рухаються під діянням сили тяжіння. Гірські породи, що містять вільну воду, наз. водоносними, а верстви водозбагачених порід — водоносними горизонтами. Першим від поверхні землі водоносним горизонтом є горизонт грунтових вод. Безпосередньо над ним до земної поверхні простягається т. з. зона аерації, де породи не насичені водою, і в них містяться водяна пара і по-вітр. гази. В зоні аерації утворюється верховодка. Водоносні горизонти, що залягають нижче грунтових вод і перекриті верствами водонепроникних порід, відносять до міжпластових напірних або артезіанських вод. До з в'язаних П. в. належать води, які фізично або хімічно зв'язані з твердою речовиною гірської породи і самі нерухомі. П. в. являють собою природні розчини, до складу яких входять різні мінеральні й органічні речовини та гази. Залежно від ступеня мінералізації П. в. поділяють на прісні (до 1 г/л) і мінералізовані (до 50 г/л) води та розсоли (більше 50 г/л). У П. в. розчинені гази — кисень, азот, сірководень, вуглекислота, метан, радон тощо. За походженням виділяють кілька типів П. в.: інфільтраційні (утворюються внаслідок інфільтрації атм. опадів та поверхневих вод у гірські породи); конденсаційні (виникають внаслідок конденсації водяної пари у порах та порожнинах гірських порід); седиментаційні (утворюються в процесі осадконагромадження); магпатогенні (з'являються внаслідок магматичних процесів та метаморфізму). Закономірності поширення П. в. у земній корі залежать від багатьох геол. і фіз.-геогр. факторів, у першу чергу від особливостей геол. будови. На платформах здебільшого поширені великі артезіанські басейни; зокрема на Україні — Волине-Подільський, Дніпровсько-Донецький та Причорноморський. У місцях виступів докембрійського фундаменту (напр.. Українського щита) — тріщинні, а в покрівних осадочних породах — пластово-порові води. П. в. мають велике нар.-госп. значення. Вони є джерелом водопостачання, у посушливих районах іноді використовуються для зрошування. П. в., у складі яких виявлено сполуки, окремі елементи або гази, що мають лік. властивості, використовують як мінеральні води. Вивчає П. в. гідрогеологія. На Україні П. в. досліджує Геологічних наук інститут АН УРСР.

Літ.: Маков К. И. Подземные воды Украинской ССР. К., 1947; Бабинец А. Е. Подземные воды юго-запада Русской платформы. К., 1961; Гидрогеология СССР, т. 5. М., 1971; Формирование эксплуатационных ресурсов подземных вод платформенных структур Украины. К., 1979; Зелинский И. П. Динамика подземных вод. Одесса, 1979; Руденко Ф. А. Підземні води, їх походження та значення в народному господарстві. К. 1979.

А. в. Бабинець.

 

Схожі за змістом слова та фрази