Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стад-статус arrow СТАТИСТИКА
   

СТАТИСТИКА

(нім. Statistik, від лат. status — стан, становище) — практична діяльність статистичних органів, спрямована на одержання, обробку та аналіз даних, що характеризують кількісні закономірності суспільного життя в нерозривному зв'язку з їхнім якісним змістом; сукупність відомостей про ті чи інші масові явища або процеси; суспільна наука, яка має свій предмет і свої специфічні методи дослідження. Статистика розкриває кількісні зміни конкретних масових явищ і процесів суспільного життя, визначає їхні розміри, обсяг, кількісні співвідношення, темпи розвитку, поширеність, повторюваність у часі й просторі тощо. Початок практичної діяльності в галузі С. належить до періоду утворення класового суспільства й д-ви. Госп. і воєнні потреби вже за давніх часів зумовили проведення значних статистичних робіт (обліків населення, земель, майна тощо). Виникнення капіталізму супроводилось швидким розвитком багатьох наук, у т. ч. й С. В 17 ст. виникла "описова школа", типовим представником якої був нім. статистик Г. Ахенваль. У його працях вперше було застосовано термін "статистика", під яким розуміли "державознавство", тобто певні відомості про д-ву. Одночасно в Англії зародилася наука "політична арифметика", засновниками якої були англ. вчені Дж. Граунт та У. Петті. Вони не обмежувалися простим описуванням фактів, а аналізували цифрові дані про явища сусп. життя, виявляли притаманні їм закономірності та взаємозв'язки, чим поклали початок С. як сусп. науці. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. С. інтенсивно розвивалася. Поширювалися переписи населення, вивчення його природного та мех. руху, проводилися промислові та с.-г. переписи (див. Переписи в промисловості, Переписи в сільському господарстві), що сприяло дальшому вдосконаленню методів С. Істотно збагатив теорію С, зокрема щодо поліпшення методів статистичного спостереження, а також використання матем. методів в обробці статистичних даних, бельг. статистик А. Кегле. Великий внесок у теорію і практику С. зробили рос. вчені Д. П. Журавський, П. П. Семенов-Тян-Шанський, Ю. Е.Янсон, П. Л. Чебишов, О. О. Чупров та ін. Значну роль у вдосконаленні методів обробки статистичного матеріалу відіграла статистика земська. В умовах держ.-монополістичного капіталізму бурж. С. все більше стає на шлях апологетики капіталізму. Вона часто фальсифікує дані, щоб приховати прибутки монополій, зменшити дійсні розміри безробіття, перебільшити доходи трудящих тощо. Новим етапом в історії С. є виникнення й розвиток марксистсько-ленінської С. В працях класиків марксизму-ленінізму розглянуто основні, принципові питання теорії, методології та організації С, дано критику основ бурж. С, показано її апологетичну роль, викрито антинауковий зміст багатьох її понять і категорій, висвітлено найважливіші питання організації єдиної централізованої системи держ. С, головні завдання й напрями її роботи в умовах нового, соціалістичного ладу. Рад. С. органічно пов'язана з нар.-госп. плануванням і побудована на принципі суворої централізації. В умовах соціалістичного суспільства С.— один з найважливіших засобів держ. управління і планового керівництва нар. г-вом. Загальнодержавним органом, що здійснює в масштабі СРСР централізоване керівництво статистичними роботами, є Центральне статистичне управління СРСР, на Україні — Центральне статистичне управління УРСР. Відповідні центр. статистичні управління мають і ін. союзні республіки. На всіх етапах госп. будівництва Комуністична партія і Рад. уряд зміцнювали і вдосконалювали рад. С, ставили перед нею нові завдання, вказували шляхи розв'язання їх. В умовах розвинутого соціалізму роль і значення С. в плануванні нар. г-ва і держ. управлінні зросли. В матеріалах XXVI з'їзду КПРС вказано на необхідність підвищувати оперативність обліку і С, вдосконалювати звітність статистичну, ефективно використовувати електронну обчислювальну техніку. Введення в дію другої черги автоматизованої системи державної статистики дало можливість збільшити обсяги статистичної інформації, зменшити строки її обробки, посилити пізнавальні функції та поглибити аналітичні можливості С. Сучас. С. розвивається як багатог алузева наука, до складу якої входять заг. теорія С, в якій викладаються методологічні основи, заг. принципи й методи С; економічна статистика, галузеві статистики — С. промисловості, С. сільс. г-ва, С. праці, С. торгівлі, С. фінансів, С. охорони здоров'я, а також Статистика якості продукції. Статистика технічного прогресу та ін., кожна з яких з'ясовує суть певної системи показників, розробляє правила й методи одержання їх, аналізу й використання в практичній і наук. діяльності. Розвивається соціальна С. Видатну роль у розвитку теорії і практики рад. С. відіграли В. С. Немчинов, В. Н. Старовський, С. Г. Струмилін, Б. С. Ястремський. Вагомий внесок у розвиток рад. С. зробили укр. рад. вчені М. В. Птуха, Ю. О. Корчак-Чепурківський, Й. С. Пас-хавер та інші.

Літ.: Ленін В. 1. Повне зібрання творів: т, 3. Розвиток капіталізму в Росії: т. 4. До питання про нашу фабрично-заводську статистику; т. 23. Мова цифр; т. 24. До питання про завдання земської статистики; т. ЗО. Статистика і соціологія; т. 36. Чергові завдання Радянської влади; В. И. Ленин и современная статистика, т. 1—З, М., 1970—73; Птуха М. В. Очерки по истории статистики в СССР, т. 1. М., 1955; Экономическая статистика. М. 1980.

А. Л. Яблочник

 

Схожі за змістом слова та фрази