Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПИСАР
   

ПИСАР

— служб, особа в установах держ. і судового апарату 15—18 ст. 1) У Королівстві Польському та Вел. князівстві Литовському (з 1569 — Речі Посполитої) були П. коронної та великокнязівських канцелярій, що підпорядковувалися канцлеру та підканцлеру, вели книги цих канцелярій (див. Коронна метрика і Метрика Великого князівства Литовського), брали участь у підготовці правових актів.

У коронній канцелярії існували посади П. декретових руських, які відповідали за вихідні документи канцелярії для українських земель. Скарбових П. було підпорядковано підскарбію.

При коронних і польних гетьманах Речі Посполитої існувала служба польного П., який вів військ, реєстр. П. діяли і в суд. установах Речі Посполитої. У воєводствах, у т. ч. українських, судові П. повинні були записувати зміст суд. справ в актові книги, вести реєстри, видавати копії док-тів тощо. Посада (уряд) П. постала в гродських, земських та підкоморських судах. Земські П. зберігали повітову печатку й засвідчували нею необхідні документи. За відсутності судді й підсудка судові П. могли вирішувати деякі справи.

2) У Гетьманській Україні П. мав широкі функції. Спочатку, за правління Б. Хмельницького, існував уряд генерального писаря, який завідував гетьм. канцелярією, зберігав держ. печатку, вів листування та переговори з представниками ін. держав. Пізніше генеральний військовий П. керував Генеральною військовою канцелярією.

У 18 ст. в ієрархії тодіш. української генеральної старшини П. посідав сходинку після обозного, судді та підскарбія. Генеральними П. були: М. М. Турковський (1728—39), А. Я. Безбородько (1741-42, 1750-62), А. Руновський (1742— 49), В. Г. Туманський (1762—64). П. полковий керував полковою канцелярією, брав участь у засіданнях полкових судів. Був четвертим у старшинській ієрархії після полкового обозного, осавула і хорунжого. Діловодство сотенних канцелярій вів сотенний П. У слобідських полках П. виконував функції секретаря у полкових ратушах. Після суд. реформи 1763 П. з'явився у гродських, земських і підкоморських судах. Очолював канцелярію, доповідав на засіданнях суду, виконував секретарські обов'язки.

3) В ієрархії військової старшини Війська Запорізького Низового військовий П. фактично посідав третю сходинку — після кошового отамана й військового судді. Керував Військовою канцелярією, вів листування від імені Війська, замість кошового підписував док-ти, був хранителем військової печатки. За Нової Січі (1734—75) військовими П. були П. Чернявський, А. В. Кумпан, І. А. Чугуївець, Д. Рома-новський, А. С. Товстик, І. Я. Глоба. В ієрархії похідної та паланкової старшини П. займав другу сходинку після полковника.

Літ.: Окиншевич Л. Центр, установи України-Гетьманщини XVII—XVIII ст., ч. 2. Рада старшини. В кн.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та укр. права, в. 8. К., 1930; Захарчишина П. Писарі і архівісти земських та гродських канцелярій на західноукр. землях XV-XVIII ст. «Архіви України». 1969, № 1; Панашенко В. Полк, управління в Україні (серед. XVII—XVIII ст.). К., 1997.

Т. Л. Кузик.

 

Схожі за змістом слова та фрази