Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЕРЖАВНА НАРОДНА РАДА
   

ДЕРЖАВНА НАРОДНА РАДА

(ДНР) - орган законод. влади Української Народної Республіки часів Директорії. Утв. відповідно до Закону про Державну Народну Раду від 12.XI 1920. Мала діяти до скликання парламенту УНР. Вибори Ради у складі 161 депутата передбачалося провести в три етапи: спочатку — 82, потім — 49 і згодом ще 30 депутатів. 48 місць резервувалося для політ, партій лівої орієнтації [Укр. партії соціалістів-ре-волюціонерів (УПСР) — 20, Укр. с.-д. роб. партії (УСДРП) — 19, Об'єднаної євр. соц. роб. партії, Бунду і Поалей Ціон — по 3]; 29 місць — для центристів [Укр. партії со-ціалістів-федералістів (УПСФ) — 9, Сел. соц. партії — 6, Нар. труд, партії — 5, Труд, партії, Фолькспартай і Цейре Ціон — по 3]; 21 місце — для політ, партій правої орієнтації (Нар. респ. партії - 6, УПСС - 5, УДХП і сіоністів — по 4, євр. партії «Ахдус» — 2); 9 місць — для пробільш. орг-цій України (власне більшовиків — 2, боротьбистів — 5, незалежників - 2); 6 місць — для рос. партій (РСДРП, есерів і кадетів — по 2); 3 місця — для польс. партій (ППС-лівиці, «Людової» і «кресов-ців» — по 1). Отже, 72 % мандатів віддавалися політ, партіям. При цьому жодному угрупованню, а тим більше жодній партії не надавалось абс. переваги. Неполіт. організаціям (сел. спілкам, профспілкам, органам самоврядування, кооп. орг-ціям, науковцям, представникам культури, священнослужителям) належало загалом 45 місць. Особа депутата вважалася недоторканною. Він не підлягав призову до армії чи флоту і не втрачав попередньої посади на держ. чи муніцип. службі. Членові ДНР дозволялося висловлювати на засіданнях будь-які погляди і міркування, але за непристойну поведінку під час сесії головуючий мав право накласти на винного дисциплінарне стягнення згідно з регламентом. З дозволу Ради приватна особа, яка вважала, що депутат порушив її права у виступі на сесії, могла притягти його до крим. відповідальності. Членові ДНР заборонялося купувати або орендувати держ. майно та отримувати держ. концесії. Платня і пільги для депутатів визначалися самою Радою. Мандат втрачався: внаслідок смерті його власника; за рішенням ДНР; шляхом добровільного складання повноважень, втрати виб. права. Перша з трьох (тривалістю по 2 місяці кожна) чергових сесій Ради мала скликатися головою Директорії протягом місяця після прийняття закону про вибори, друга — 7 травня, третя — 1 жовтня 1921. Передбачались і надзв. сесії за ініціативою голови Директорії, самої ДНР або її президії. Рада мала сформувати президію у складі голови, його заступників і секретарів. У компетенції Ради були: обговорення законопроектів, внесених головою Ради нар. міністрів (РНМ); розробка законопроектів за власною ініціативою; затвердження бюджету, обрахунок держ. прибутків і видатків; розгляд справ про поточні та ін. держ. зобов'язання; контроль діяльності уряду шляхом інтерпеляції, запитів тощо; заслуховування звітів органів держ. контролю; ратифікація і денонсація міжнар. договорів; оголошення війни і укладення миру; виключне право дозволяти емісію державних кредитних білетів та державних облігацій; прийняття петицій від гр-н УНР, приватних і держ. товариств, кооперативів, корпорацій та установ; створення тимчас. і пост, комісій для розв'язання спірних питань; висловлення недовіри РНМ або окр. міністрам, які у такому разі мали негайно виходити у відставку. Голова і члени уряду мали з'являтися у визначений для них час на засідання ДНР або її комісій чи брати у них участь за власною ініціативою. Рада мала право за навмисні або тяжкі порушення служб, обов'язків чи законів притягти голову уряду або міністрів до карної відповідальності через Вищий суд УНР з призупиненням їхніх повноважень. У зв'язку з поразкою нац.-визв. змагань ДНР так і не було скликано.

Літ.: Мироненко О. М. Держ. нар. рада УНР. В кн.: Мала енциклопедія етнодержавознавства. К., 1996.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази