Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лек-лєс arrow ЛЕНІНАБАДСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЛЕНІНАБАДСЬКА ОБЛАСТЬ

—у складі Тадж. РСР. Розташована у пн. частині республіки. Утворена 23.XII 1970 (також існувала 1939—62). Площа 26,1 тис. км2. Населення 1223 тис. чол. (на 1.І 1980). Осн. населення — таджики, живуть також узбеки, росіяни, татари, киргизи, українці та ін. Міськ. населення — 36%. В області — 12 районів, 9 міст та 20 с-щ міськ. типу. Центр — м. Ленінабад. Рельєф області переважно гірський. На Пн.— Курамінський хр. і гори Моголтау, на Пд.— Туркестанський (вис. до 5509 м), Зеравшанський та Гіссарський хребти. Найбільші міжгірні долини — Зеравшанська та Ферганська (в межах області — зх. її частина). Корисні копалини: вугілля, нафта, газ, поліметалеві руди тощо. Клімат континентальний, посушливий. Пересічна т-ра січня на рівнині — 2°, липня +25, +28°. У горах т-ра поступово знижується відповідно до —9° та +15°. Опадів від 100—200 мм на рік на рівнині, до 400 — 800 мм у горах. Характерні селі. Найбільші ріки— Сирдар'я, Зеравшан; озера —

Іскандеркуль та Оксукон. На рівнинних незайманих ділянках — пустельна й степова рослинність, на схилах— степова, вище — субальп. та альп луки. По долинах річок — тугаї.

У нар.-госп. комплексі республіки Л. о. виділяється пром-стю, що базується на переробці с.-г. і мінеральної сировини, а також інтенсивним зрошуваним землеробством. Електроенергія надходить від Кайраккумської ГЕС (на Сирдар'ї). Добування вугілля (Шураб), нафти (Кім і Нефтеабад), добування й збагачування руд кольорових металів, вольфраму, молібдену, сурми, ртуті (Чорух-Дайрон, Анзобтаін.). Маш.-буд. з-ди: канібадамський "Автозапчастинам, Ісфаринський світлотех. та Адрасманський низьковольтної апаратури. Підприємства легкої пром-сті — шовковий комбінат (Ленінабад), ф-ка верхнього трикотажу (Ура-Тюбе), килимовий комбінат (Кайраккум), бавовноочисні з-ди (Канібалам, Пролетарськ). Розвинута харчова промисловість: фрукто-консервна, м'ясна, кондитерська, борошномельна, виноробна. Виробн. буд. матеріалів. У 1979 зрошувалося 66,2% площі всіх посівів. Діють канали: Великий Ферганський, Пн.-Ферганський та "Маргідар". Провідна тех. культура — бавовник (понад 26% валового збору республіки), гол. чин. у Ферганській долині), а також тютюн (80%, у Зеравшанській долині). Серед ін. культур— зернові (рис, пшениця, ячмінь), овоче-баштанні. В Л. о.— понад 50% площ садів (переважно абрикоси) та виноградників Тадж. РСР. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець і кіз. Розвинуті птахівництво та шовківництво (50% коконів, що їх заготовляють у республіці). На тер. області — залізнич. магістраль Хаваст — Коканд), автомоб. магістралі з Ленінабада в Душанбе, Ташкент, Самарканд та ін. В Л. о.— пед. ін-т (Ленінабад), 13 серед. спец. навч. закладів, зональний н.-д. ін-т садівництва та виноградарства; 5 театрів (Ленінабад, Канібалам, Hay, Чкаловськ); музеї: істор.-краєзнавчі в Ленінабаді та Ісфарі, республіканський істор.-краєзнавчий ім. А. А. Рудакі в Пенджікенті.

М. Ю. Мамаджанова.

Ленінабадська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази