Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ
   

ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ

- 1) Структурний підрозділ Державної ради Рос. імперії 1810—1917, на який покладалося діловодство ради. Утв. царем Олександром І у січні 1810. Складалася з відділень: військових і морських сил; справ цив. і духовних; держ. економії; справ Царства Польського (1832—61); зводу законів (кодифікац. частина, 1894— 1917), ведення і зберігання журналів, постанов і архіву; особливих доручень (з 1842 — відділення справ держ. секретаря). Тільки деп. законів Держ. ради не мав свого відповідного відділення у Д. к., оскільки для укладання законів утворювалися спец, комісії, що діяли при департаменті, де й велися за-конопроектні роботи.

Заг. керівництво Д. к. здійснював держ. секретар, який призначався царем. Він подавав підготовлені док-ти на розгляд Держ. ради. Йому допомагав товариш держ. секретаря. Відділення очолювали статс-секретарі департаментів Держ. ради, які за своєю посадою разом із своїми помічниками входили також до складу канцелярії. Д. к. справляла істотний вплив не тільки на характер діяльності ради, а й на ухвалення рішень ін. органами держ. управління у Рос. імперії. Канцелярію очолювали висококваліфіковані фахівці, відомі юристи. Зокрема, першим держ. секретарем був автор проекту утворення Держ. ради ?. М. Сперан-ський. У складі Д. к. у різні часи служило чимало вихідців з України: держ. секретар В. Р. Марченко, статс-секретарі М. Л. Маг-ницький, А. П. Заблоцький-Десятовський, К. І. Домонтович, С. І. Зарудний, ?. І. Сто-яновський та ін.

Починаючи з 50-х pp. 19 ст. Д. к. здійснювала підготовку, видання Зводу законів Російської імперії та зводів місц. законів, Повного зібрання законів Російської імперії. Судових статутів 1864, описів архіву та довідкових матеріалів, журналів та ін. матеріалів Держ. ради.

Зі створенням Державної думи Російської імперії у 1906 Д. к. виконувала функції діловодства і цього органу. У віданні Д. к. перебували архів та б-ка Держ. ради.

2) Одна з установ системи держ. управління періоду існування Української Народної Республіки (1918—20). Функціонувала при главі д-ви. Очолював Д. к. держ. секретар, який призначався главою д-ви за поданням голови Ради Нар. Міністрів. На держ. секретаря покладався обов'язок скріплювати своїм підписом «усі закони, акти і постанови Центр. Ради». Д. к. здійснювала підготовку і проходження законопроектів, кодифікац. роботу, оприлюднювала закони, однак її статус і діяльність характеризувалися правовою невизначеністю.

3) Одна з установ системи держ. управління часів Української Держави 1918 (див. у ст. Законодавча процедура в Українській Державі).

Літ.: Гос. совет, 1801-1901. СПб., 1901; Гос. канцелярия, 1810-1910. СПб., 1910; Рос. зак-во, т. 6. М., 1988; Копиленко О. Л., Копиленко О. М. Д-ва і право України. 1917—1920. К., 1997; Укр. державотворення: невитребува-ний потенціал. К., 1997.

Ю. Я. Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази