Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАУЗА
   

КАУЗА

(лат. causa — причина, привід) — 1) суб'єктивний мотив певної поведінки, передусім вступ до юрид. процесу; при цьому буває різною: відповідною до права (causa justa), або недозволеною (injusta causa), або тільки аморальною; може бути ганебним мотивом (turpis causa); 2) безпосеред. привід, заради якого сторони здійснюють певні юрид. дії (causa contrahendi): передачу речі (causa traditionibus), платіж за вимогою (causa cedendi), надання кредиту (causa credendi), встановлення посагу (causa dotis constituendae), відпущення раба на юлю (causa manumissionis); 3) правова підстава юрид. дії, напр., підстава для володіння (causa possessionis) або зобов'язання (causa obligationis). Термін мав багато ін. значень. Ним, зокрема, позначалися правові відносини між суб'єктами права, правове становище чи ситуація, а також суд. справа, тяжба, позов, визначалася компетенція магістратів у суд. процесах. Causa cog-nitio — особисте дослідження суд. справи магістратом у першій стадії процесу, особливо перед вжиттям серйозних заходів, а також короткий виклад суд. справи сторонами або їх адвокатами (causas dicere). Цим терміном позначався також суд. розгляд з метою встановлення факт, обставин, що стосуються рим. громадянства та особистого статусу римлян.

Літ.: Покровский И. А. История рим. права. Гіг., 1918; Бартошек М. Рим. право: Понятия, термины, опереде-ления. М., 1989.

О. А. Підопригора.