Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рівн-роб arrow РОБОЧИЙ ЧАС
   

РОБОЧИЙ ЧАС

— тривалість участі працівника в суспільно організованій праці; встановлений законом час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі або організації. Р. ч. вимірюють тривалістю робочого дня, робочого тижня, робочого місяця, робочого року. Р. ч. поділяється на час роботи і час перерв. Час роботи —це весь час, протягом якого працівник виконує роботу, передбачену виробничим завданням. Перерва — це час, протягом якого, незалежно від причин, працівник не зайнятий в Р. ч. роботою. У виробничому процесі весь час роботи поділяють на машинний час і ручний час. Раціональне і повне використання Р. ч., скорочення непродуктивних його затрат є важливим джерелом поліпшення організації праці, зростання її продуктивності та підвищення показників економічних виробн. За капіталізму Р. ч.— об'єкт класової боротьби, оскільки капіталісти намагаються подовжити робочий день понад необхідний робочий час або підвищити інтенсивність праці в межах встановленого Р. ч. з метою одержання дедалі більшої додаткової вартості. Однією з осн. закономірностей соціалізму є послідовне скорочення Р. ч. робітників і службовців і збільшення вільного часу в міру розвитку продуктивних сил. В СРСР нормування тривалості Р. ч. робітників і службовців здійснюється за участю профспілок. Рад. трудове законодавство передбачає: нормальний Р. ч. (41 година на тиждень), скорочений Р. ч. і неповний Р. ч. (встановлюється за згодою працівника та адміністрації). Див. також Баланс робочого часу. Норма часу.

Р. А. Сліпоморий.

 

Схожі за змістом слова та фрази