Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛЬВІВ
   

ЛЬВІВ

— найб. місто зх. регіону України, адм. центр Львівської області (з 1940), один з провідних наукових, осв., культур, та екон. центрів д-ви. Тер. - І 55 км2. Нас. -830 тис. чол. (1999). Перша писемна згадка про Л. припадає на 1256. Місто

засноване королем Данилом Романовичем Галицьким і назване ім'ям його сина Лева у 2-й пол. 40-х—на поч. 50-х pp. 13 ст. Від 1272 Л. — столиця Галицько-Волинського князівства. В 1356 Л. отримав магдебурзьке право, що сприяло перетворенню міста на один з провідних осередків розвитку ремесел і торгівлі у Сх. Європі. Важливою віхою в історії Л. було утворення Успенського братства (1439), яке 1586 отримало права «ставропігії» (церковної автономії). Місто набуває загальноукр. значення для розвитку культури, освіти, науки. Особливу роль тут відіграла заснована Ставропігійським братством Львів, братська школа — перша в Україні (1586). Вона стала реальним виявом боротьби укр. народу за право навчання рідною мовою. У місті 1574 вийшла перша друкована в Україні книга — «Апостол» Івана Федорова. 1776 почала видаватися перша в Україні газета (тижневик) — «Gazette de Leopol». З Л. пов'язано зародження україномовної періодичної преси, в т. ч. юридичної. 1848 почала виходити перша україномовна газ. «Зоря Галицька» (редактор — юрист А. Павенцький), а 1889 започатковано випуск «Часописі правничої. Місячника для теорії і практики» (від 1900 - «Часопись правнича і економічна») та ін. В 17 ст. у Л. засновано перший на укр. землях ун-т. Саме в ньому зародилася україномовна юрид. наука. З 1787 тут діяв філос.-богосл. ф-т з укр. мовою навчання, а 1846 почала працювати кафедра укр. мови і л-ри. З ун-том пов'язана культ.-просвіт. діяльність «Руської трійці» М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Головацького. 1783 відкрито Львів, генеральну греко-католицьку духовну семінарію, яка також посіла помітне місце у поширенні знань серед укр. населення. Після поділу Польщі 1772 і входження західно-укр. земель до складу Австрії Л. став адм. центром коронного краю Галичини і Володимерії (1772—1919). Тут знаходилися резиденція намісника та крайовий сейм, суд. та адм. органи. 1848 у Л. була утворена Головна Руська Рада — перша в новітній історії легальна укр. політична орг-ція, котра задекларувала єдність усього укр. народу незалежно від держ. кордонів. Дещо пізніше тут почали діяти «Просвіта» і Наук, т-во імені Шевченка (НТШ). 1864 відкрито укр. професійний театр, 1905 засновано укр. Національний музей. У Л. вийшла друком праця «Ukraina irre-denta» («Україна в неволі») Ю. Бачинського (1895), у якій уперше висунута і теоретично обгрунтована ідея держ. самостійності України як умови виживання і розвитку укр. нації. 1.Х1 1918 у Л. проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУHP), місто стало її столицею. Після загарбання західноукр. земель Польщею Л. був центром Львів, воєводства. 22.IX 1939 до Л. вступили рад. війська, а 26—28.X 1939 у місті відбулися Нар. Збори Зх. України, які прийняли декларації про встановлення рад. влади в Зх. Україні, про входження Зх. України до складу УРСР.

Герб Львова - leksika.com.ua

фото Львів. Панорама міста  - leksika.com.ua

Сучасний Л. має 6 міських районів: Галицький, Залізничний, Франківський, Личаківський, Шевченківський, Сихівський. У місті діють обласна, міська та районні ради, відповідні держ. адміністрації. Л. — один з центрів підготовки юрид. кадрів. Тут працюють юрид. ф-т і ф-т міжнар. відносин Львів, нац. ун-ту ім. І. Франка, Львів, ін-т внутр. справ при Нац. академії внутр. справ України, правничий коледж та ін. Від 1975 істор. центру Л. надано статус Держ. істор.-архітектурного заповідника. В грудні 1998 він включений до Списку світової культурної та природної спадщини ЮНЕСКО.

. Т. Г. Андрусяк.

 

Схожі за змістом слова та фрази