Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СЛОБОДА
   

СЛОБОДА

свобода — вид поселення у Київській Русі, в Україні, а також у Рос. д-ві. Статус С, або слобідки, надавався д-вою, церквою, а здебільшого — великими землевласниками новому поселенню, жителі якого на певний час (15—30 років) звільнялися від виконання феод, повинностей; за цей період вони повинні були обжити місцевість і налагодити г-во. Такі пільги надавалися для залучення людей з ін. місцевостей. У багатьох випадках це були сільс. поселення, але С. також оголошувалися певні райони (квартали) міст. Зокрема, в містах формувалися С. служилих людей, іноземців, ремісничі, ямські тощо. Відомі й монастирські С. У 18 ст. заснування С. припинилося.

У 16—17 ст. в Україні осн. кількість С. виникала на Лівобережжі, Пд. Київщині, Сх. Поділлі, що були у складі Речі Посполитої. Ініціаторами заснування С. найчастіше виступали магнати з метою освоєння власних величезних зем. володінь. Про започаткування поселення слобід, типу оголошувалося на торгах і ярмарках, вивішувалися об'яви на спец, стовпах, поставлених на роздоріжжях і в місцях майб. поселень. Призначалися спец, осадчі для утворення (осадження) С, які переманювали людей на неосвоєні або спустілі землі. Після закінчення визначеного строку жителів С. переводили на звичайний статус, і вони втрачали більшість пільг.

У 16 ст., а найбільше у ЗО—80-х рр. 17 ст., вел. кількість С. виникла з ініціативи рос. уряду на землях у басейні р. Сіверський Донець. Сюди масово переселялося укр. покозачене населення (див. Слобідська Україна). С. існували і на тер. Вольностей Війська Запорізького Низового; в них жили селяни, які відбували повинності на користь Коша. На поч. 20 ст. у Центр, і Сх. Україні С. інколи називали великі села, а також завод, і фабр. поселення, що не мали статусу міст або містечок.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази