Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow З-закар arrow ЗАГАЛЬНА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРАЦІ
   

ЗАГАЛЬНА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРАЦІ

(ЗКП) - найбільше профспілкове об'єднання Франції. Створена 1895. На поч. 20 ст. перебувала під впливом анархо-синдикалізму. Після 1-ї світової війни в ЗКП склалося революц. крило на чолі з П. Семаром і Г. Монмуссо. В 1921 реформістське керівництво виключило із ЗКП революц. профспілки, які 1922 створили Унітарну заг. конфедерацію праці (УЗКП), очолювану комуністами. В 1936, після створення в країні Народного фронту, реакційні лідери ЗКП під тиском трудящих пішли на об'єднання з УЗКП. Проте в 1939 реформісти на чолі з Л. Жуо організували другий розкол ЗКП, виключивши з неї прогресивні профспілки. В 1940-44 ЗКП діяла нелегально, брала активну участь у Русі Опору. В 1944 єдину ЗКП було офіційно відновлено, вона стала одним з організаторів Всесвітньої федерації профспілок (1945). У 1948 реформісти вийшли із ЗКП, створивши профцентр "ЗКП - Форс уврієр". З 1968 ЗКП укладає угоди про спільні дії з окремих питань з реформістською Франц. демократичною конфедерацією праці; 1973 підтримала спільну програму лівих партій. Налічує (1977) бл. 2,5 млн. членів. Керівні органи: з'їзд, Нац. конфедеральний к-т, Адм. комісія і Бюро. Ген. секретар - Ж. Сегі (з 1967). Друковані органи - щоденна газ. "Ві уврієр" ("Робітниче життя") та щотижневик "Пепль" ("Народ").

M. М. Фролкін.

 

Схожі за змістом слова та фрази