Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АВТОКЕФАЛІЯ
   

АВТОКЕФАЛІЯ

(від грец. оситос. — сам, хесраАт) — голова) — у православ'ї церква, що є самостійною і незалежною від ін. церков у розв'язанні адм. і культових питань. Перші автокеф. церкви — Александрійська, Антіо-хійська, Єрусалимська — виникли ще в 4 ст. у процесі відходу сх. провінцій Александрії, Антіохії та Палестини від Візантії і розвитку відцентрових тенденцій та прагнення виокремитися, стати незалежними від констан-тиноп. патріархії. З розпадом Візант. імперії, дальшим поширенням православ'я виникли нові автокеф. церкви. Тепер у світі налічується 15 автокеф. церков: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Російська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Православна церква Чехії та Словаччини, Американська. Главами перших 9 церков є патріархи, на чолі інших — митрополити та архієпископи. Всі обираються на помісних соборах нац. церков. Константиноп. патріархові належить титул Вселенського патріарха, проте адм.-церк. влади над ін. автокеф. церквами він не має. За правосл. канонами, для надання автокефалії церква мусить мати не менше 4 єпископів, які очолюють єпархії. В Україні самостійна Українська православна церква була проголошена 14.Х 1921 на Всеукр. правосл. соборі. Проте з кін. 20-х рр. ця церква перестала існувати на тер. УРСР. Вона продовжувала свою діяльність на землях Зх. України і в Польщі. Після 1945 УАПЦ стала одним з центрів духовно-реліг. життя українців у діаспорі. 5—6.УІ 1990 Собор УАПЦ у Києві проголосив відновлення діяльності цієї церкви в Україні та створення її патріархату.

Див. також Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП). Літ.: Історія христ. церкви на Україні. К., 1992.

О. В. Скрипнюк.