Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow льв-лю arrow ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
   

ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка — вищий навч. заклад М-ва вищої і середньої спец. освіти УРСР, один із найстаріших і найбільших у країні. Засн. 1661 у складі філос., юрид., мед. і теол. ф-тів. Ун-т пройшов складний шлях розвитку в умовах феод. Польщі (до 1772), Австро-Угор. монархії (до 1918) і бурж.-поміщицької Польщі (до 1939). У 1805—17 ун-т був закритий; на його базі існував Львівський ліцей. Викладання проводилося лат., нім., польс. мовами. Насаджувався догматизм, переслідувалася передова наук. думка. До навчання у вузі дітей трудящих фактично не допускали. В дорадянський період ун-т був місцем гострої політ. боротьби прогресивних учених і студентів проти реакц. ладу, проти колоніальної політики уряду на зх.-укр. землях. У різний час в ун-ті працювали відомі прогресивні вчені: філософ-просвітитель П. Лодій, петрограф Ф. Циркель, математики Ю. Пузина і С. Банах, мовознавець Ю. Курилович, філолог Р. Ганшинець, зоолог В. Дибовський, фізик М. Смолуховський, хімік Б. Радзішевський, юрист П. Домбковський та ін. Почесн. докторами ун-ту були М. Склодовська-Кюрі і польс. письменник Ю. Крашевський. Тут навчалися укр. письменники І. Франко, М. Павлик, Т. Бордуляк, О. Маковей, С. Тудор, білорус. поетеса А. Цьотка, А. Жабіцький — згодом член Ген. ради 1-го Інтернаціоналу, польс. поет Б. Червенський та ін. У 1940 унту присвоєно ім'я Івана Франка. На викладацьку роботу до Л. у. прийшли акад. АН УРСР М. С. Возняк, літературознавець і фольклорист В. Г. Щурат, фольклорист і музикознавець Ф. М. Колесса, геологи О. С. Вялов і Є. К. Лазаренко, математик Б. В. Гнєденко, механік Г. М. Савін, геофізик В. О. Сельський, петрограф і мінералог В. С. Соболєв та ін. У складі ун-ту (1980)—13 ф-тів: біол., геогр., геол., екон., істор., журналістики, іноз. мов, матем., прикладної математики й механіки, фізичний, філол., хімічний, юрид. Діють вечірнє й заочне відділення, ф-т підвищення кваліфікації викладачів, підготовчий ф-т для іноз. студентів. Є аспірантура. Працює 4 наук. проблемні лабораторії, обчислювальний центр, 5 музеїв, астр. обсерваторія, бот. сад, наук. б-ка (фонд — 2,5 млн. одиниць зберігання), вид-во видавничого об'єднання "Вища школа", стаціонарні бази навч. практики на Волині, Дністрі і в Карпатах. У 1979/80 навч. р. в Л. у. налічувалось понад 12 тис. студентів, зокрема на денному відділенні — 6800. За роки Рад. влади підготовлено понад 47 тис. спеціалістів (1980). Серед випускників— академіки АН УРСР Р. В. Кучер, В. В. Панасюк, О. С. Парасюк, Я. С. Подстригач, В. Л. Рвачов, чл.-кореспонденти АН УРСР М. С. Бродин, І. І. Данилюк, І. Р. Юхновський, І.В. Скрипник, І.О. Дзеверін. Ун-т нагороджено орденом Леніна (1961). Л. у. підтримує дружні зв'язки з Люблінським ун-том ім. М. Кюрі-Склодовської (ПНР) і Великотирновським ун-том ім. Кирила і Мефодія (НРБ).

Літ.: Finkel L., Starzyfiski S. Historia Uniwersytetu Lwowskiego. Lwow, 1894; Лазаренко Є. К. 300 років Львівського університету. Львів, 1961.

М. Г. Максимович.

Львівський університет - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази