Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow СЕВАСТОПОЛЬ
   

СЕВАСТОПОЛЬ

— місто загальнодерж. значення центр, підпорядкування у складі України. Розташований у пд.-зх. частині Кримського п-ва, на березі Чорного м. Тер. — 1 079 км2. Нас. (включаючи нас. пункти, підпорядковані міській раді) — 379,5 тис. чол. (2001, перепис). Тер. сучасного С. та його околиці були заселені на поч. 1 тис. до н. е. Виявлено залишки таврського поселення 9 ст. Збереглися руїни антич. міста-держави Херсонеса Таврійського, заснованого на місці тавр, поселення вихідцями з давньогрец. міста Гераклеї Понтійської у кін. 5 ст. до н. е. В 2 ст. до н. е. Херсонес потрапляє у залежність від Понтійського царства, а згодом — від Риму. Впродовж 5—8 ст. він був найбільшим у Криму ремісничим і торг, центром, мав місц. самоврядування, служив форпостом Візантійської імперії на пн. березі Чорного м. На поч. 8 ст. місто потрапило під владу хозарів. 989 його здобув вел. князь київський Володимир Великий. Херсонес (у давньоруських літописах — Корсунь) відігравав провідну роль у політ, і екон. зв'язках Криму з Київською Руссю. Згодом пд.-зх. узбережжя Криму, в т. ч. тер. сучасного С, потрапило до сфери впливу італ. торг, міст-держав Генуї та Венеції. Після спустошл. набігів монг.-тат. орд Херсонес зазнав цілковитого занепаду. Після рос.-тур. війни 1768—74 рос. війська оволоділи Кримом, а 1783 він був включений до складу Рос. імперії. У 1778 Балаклавська бухта стає місцем базування рос. військ, флотилії, споруджуються мор. казарми. 1784 на місці тат. поселення Ахтіар засновуються порт і фортеця під назвою Севастополь (у перекл. з грец. — величне місто, місто слави). В 1797 імп. Павло І перейменував С. на Ахтіар, але після його смерті місто знову почало називатися С. 1804 рос. уряд оголосив С. гол. портом Чорномор. флоту (замість Херсона). Під час Кримської війни (1853—56) місто зазнало тривалої облоги з боку об'єднаних військ Великобританії, Франції, Туреччини і Сардинії. За Паризьким мирним договором 1856 С. проголошено демілітариз. зоною, але вже 1870 Росія починає відбудову військ, порту. Під кін. Першої світ, війни в грудні 1917 С. зайняли нім. війська, а в квітні 1918 його окупували англо-франц.-грец. інтервенти. У період Вел. Вітчизн. війни С. став плацдармом жорстоких боїв між рад. та нім.-фаш. військами. Севастопольці 250 днів тримали героїчну оборону. 1.V 1945 С. було присвоєне почесне звання «Міста-героя». До 1948 С. був містом обл. підпорядкування у складі РРФСР, а 29.Х 1948 указом Президії РРФСР С. виведено в самост. адм.-госп. центр зі своїм власним бюджетом і віднесено до категорії міст респ. значення. Після передачі 19.ІІ 1954 Кримської обл. в тер.-адм. підпорядкування УРСР С. залишився містом респ. підпорядкування у складі України. Чинна Конституція України закріпила за С. правовий статус міста загальнодерж. значення. Місто складається з 4 адм. районів (Балаклавський, Гагарінський, Ленінський, Нахімовський). У межах регіону 3 міста — Севастополь, Балаклава, Інкерман і одне смт — Кача. Діють 4 сільс. ради, на території яких налічується 29 сіл. Особливості здійснення викон. влади та місц. самоврядування у місті С, відповідно до ст. 118, 140 Конституції України, мають визначатися окр. законом. С. — база ВМС України. Є місцем базування Чорномор. флоту РФ (на правах оренди).

Літ.: Історія міст і сіл Укр. РСР. Кримська обл. К, 1974; Севастополь. Севастополь, 2000.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази