Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1772-97
   

САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1772-97

— комплекс міжнар. угод, пов'язаних з поділом Речі Посполитої та припиненням її існування.

1) Конвенція віл 4(15).І 1772, підписана Росією та Пруссією, констатувала поширення «анархістських» тенденцій у Речі Посполитій, що може загрожувати міжнар. безпеці; зафіксувала тер. претензії сторін до польс. д-ви. Було узгоджено приєднання до Рос. імперії Латвії та частини білорус, земель на сх. від Західної Двіни і Дніпра. До Пруссії відходила частина пн.-зх. польс. земель.

2) Конвенція від 25.УІІ (5.УІІІ) 1772, укладена Росією та Австрією, проголосила наміри сторін домогтися зміни форми правління у Речі Посполитій (встановлення у цій д-ві абс. монархії). Австрія приєднувала частину польс. та укр. земель (тер. сучасних Івано-Франківської, частини Волин., Львів, і Тернопільської областей). До Росії відходили лит. землі, вона відмовлялася від претензій на землі Осман. імперії, а також від вимог про унезалежнення Молдови і Валахії. Тер. зміни, передбачені обома конвенціями, були визнані договорами Речі Посполитої з Росією, Австрією та Пруссією від 7(18).IX 1773.

3) Конвенція від 12(23).І 1793 між Росією та Пруссією містила занепокоєння сторін становищем у Речі Посполитій. Росія висловила готовність придушити нац.-визв. рух у Польщі. У свою чергу, Пруссія і Австрія зобов'язалися розпочати війну з Францією для відновлення там монархіч. ладу. Було узгоджено приєднання до Росії литовських, частини білорус, та укр. земель (Правобережна Україна до меж сучасних Волин., Львів., Івано-Франк. та Чернівецької областей на зх.). До Пруссії відійшла частина польс. земель. Проголошувався рос.-прус.-австр. оборонний союз. Ці тер. зміни були визнані договорами Речі Посполитої з Росією [11(22) VII 17931 та Пруссією [14(25).IX 1793]. Австрія приєдналася до цієї Конвенції 23.ХІІ 1794 (3.1 1795).

4) Конвенція від 23.ХІІ 1794 (3.1 1795), підписана Росією та Австрією, декларувала «крайню необхідність» припинення існування Речі Посполитої та остаточ. поділу її земель. Було домовлено, що Галичина відійде до Австрії, а Волинь — до Росії. Таємна рос.-австр. декларація передбачала антипрус. та антитур. військовий союз.

5) Конвенція від 13(24).X 1795 між Росією, Австрією та Пруссією визнала положення Конвенції від 23.ХІІ 1794 (3.1 1795), передбачала уточнення австро-прус. розмежування на польс. землях за посередництва Росії [врегульовано Краківською австро-прус. угодою від 20(31).І 1797]. Сторони уклали оборонний союз.

6) Конвенція від 15(26).І 1797 між Росією, Австрією та Пруссією проголосила припинення існування Речі Посполитої та правонаступництво сторін за її борг, зобов'язаннями. В результаті підписання конвенцій у межах Рос. імперії опинилася більшість укр. з емель Речі Посполитої, окрім Руського та частин Белзького і Холмського воєводств, які перейшли до Австрії.

Літ.: Мартене Ф. Собр. трактатов и конвенций, заключенных Россией с иностр. д-вами, т. 2, 6. СПб., 1875; Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. СПб., 1905; Стегний П. Разделы Польши и дипломатия Екатерины II. М., 2002.

О. В. Кресін.

 

Схожі за змістом слова та фрази