Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow _Г-І arrow ЗІМБАБВЕ
   

ЗІМБАБВЕ

Республіка Зімбабве— держава в Південній Африці. В адміністративному відношенні поділяється на 8 провінцій. Державний лад. 3.— республіка. Входить до Співдружності країн, очолюваної Великобританією. Глава д-ви — президент, обирається парламентом на 5 років. Законодавчий орган — двопалатний парламент, що обирається на 5 років у складі сенату (40 чол.) та палати зборів (100 депутатів; 80 обираються афр. населенням, 20 — європ. населенням). Виконавчий орган — кабінет міністрів, очолюваний прем'єр-міністром. Природа. Більшу частину тер. 3. займає плато Матабеле вис. до 1500 м. На Сх.— гори Іньянга з найвищою вершиною країни — г. Іньянгані (вис. 2596 м). Поклади азбесту, хромітів, кам. вугілля, золота, руд нікелю, марганцю, міді та ін. Клімат на Пн.— субекваторіальний, на Пд.— тропічний. Пересічна т-ра найтеплішого місяця (жовтня) від +21 до +27°. найхолоднішого (липня) — від +10 до +17°. Опадів від 400 мм на Пд. Зх. до 1200 мм на Сх. Більшість річок належить до бас. Замбезі та Лімпопо. На кордоні 3. з Замбією — водоспад Вікторія та водосховище Каріба на р. Замбезі. В рослинному покриві переважає савана. Сх. схили гір Іньянга вкриті вологими вічнозеленими лісами. Для охорони природи створено нац. парки, заповідники.

Населення. 3. населяють шона, матабеле та ін. афр. народи (всього — 7,3 млн. чол., тут і нижче 1982, оцінка). Живуть також європейці (понад 220 тис. чол.). Офіц. мова — англійська. Пересічна густота нас.— понад 19 чол. на 1 км2. Міське населення становить 20 % (1981). Найбільші міста: Хараре, Булавайо.

Історія. Перші поселення на тер. сучас. 3. з'явилися в період палеоліту. В 14 ст. тут на основі культури Зімбабве склалася д-ва Мономотапа. Назва Зімбабве походить від найменування місцевості на Пд. Сх. Африки, де був центр цієї держави. В кінці 19 ст. територію 3. завоювали англ. колонізатори і дали їй назву Пд. Родезія (від імені англ. колонізатора С. Родса). В 1923 тер. 3. здобула самоврядування. З 1953 входила до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. Після ліквідації Великобританією 1963 Федерації до влади в Пд. Родезії прийшли расистські партії білої меншості. В 1965 вони в односторонньому порядку проголосили "незалежність" країни від Великобританії і встановили режим апартеїду. Африканське населення Пд. Родезії не визнало владу расистів і повело боротьбу проти неї. З поч. 70-х рр. нац.-патріотичні сили країни очолювали Афр. нац. союз Зімбабве (ЗАНУ, засн. 1963) і Союз афр. народу Зімбабве (ЗАПУ, засн. 1961), які 1976 утворили Патріотичний фронт. Під тиском світової громадськості 10.ІХ — 21.ХІІ 1979 в Лондоні відбулася конференція з питань Пд. Родезії, в якій взяли участь представники Патріотичного фронту. На основі рішень конференції в лютому 1980 в країні було проведено парламентські вибори, на яких перемогу здобули нац.-патріотичні сили. Було створено коаліційний уряд з представників афр. і білого населення країни. Прем'єр-міністром 3. став лідер ЗАНУ Р. Мугабе. 18.IV 1980 було проголошено незалежність країни, яка дістала назву Зімбабве. В 1981 3. встановила дипломатичні відносини з СРСР. Уряд 3. проводить курс на досягнення політ. і екон. незалежності країни. В 3. здійснено ряд важливих соціально-політ. заходів. На міжнар. арені уряд 3. додержується неприєднання політики. З 1980 3.— член ООН. 3. — член Організації африканської єдності.

Л. Л. Дмитренко.

Політичні партії, профспілки. Африканський національний союз Зімбабве— Патріотичний фронт, засн. 1963. Патріотичний фронт, засн. 1961 як ЗАПУ. Об'єднана африканська національна рада, засн. 1972. Африканський національний союз Зімбабве, засн. 1972. Демократична партія Зімбабве, засн. 1979, та ін. Конгрес профспілок Зімбабве, засн. 1980.

Господарство. 3.— відносно розвинута агр.-індустр. країна. Після проголошення незалежності уряд вживає заходів щодо зміцнення нац. економіки. Держ. сектор контролює енергетику, транспорт, закупівлю й переробку окремих видів с.-г. продукції. Разом з тим 70 % економіки контролює іноз. капітал (гол. чин. Великобританії та США). В с. г. зайнято 80 % економічно активного населення і створюється 17,8 % валового внутрішнього продукту. В г-ві 3. ще зберігаються 2 сектори — високотоварний європейський і напівнатуральний африканський. На експорт вирощують (виробн., тис. т, 1982): тютюн — 93, кукурудзу

— 1767, цукрову тростину, бавовник, каву; для власного споживання: пшеницю — 220, сою — 91, просо, сорго, арахіс. Поголів'я (млн., 1981): великої рогатої худоби — 5, овець і кіз — 2,свиней— 0,15. В лісах — заготівля деревини.В пром-сті створюється 26,5 % валового внутр. продукту. Видобувають (тис. т, 1982): вугілля — 2800, залізну руду — 852, хроміти — 433, азбест — 200 (провідне місце в капіталістичному світі), мідь — 23,9, нікель — 13,3, золото, срібло. Обробна пром-сть представлена окремими підприємствами металург., металообр., хім., нафтохім., буд. матеріалів, легкої, текст., взут., швейної, деревообр. та харч. пром-сті. В 1982 було вироблено 4,5 млрд. кВт год електроенергії, гол. чин. на Карибській ГЕС і ТЕС у Хванге. Гол. пром. центри — Хараре, Булавайо та Гверу. Довж. (тис. км, 1982): з-ць— 2,6, автошляхів — 78,8, у т. ч. з твердим покриттям — 9. Гол. аеропорт — Кентуккі (поблизу Хараре). З країни вивозять феросплави, золото, тютюн, азбест, чорні метали, нікель, мідь, бавовну, кукурудзу, м'ясо, цукор; довозять машини і устаткування, мінеральне паливо, хім. товари, товари широкого вжитку та продовольство. Осн. торг. партнери — ПАР, Великобританія, ФРН, США. Грош. одиниця — зімбабвійський долар. 1 зімбабв. дол. = 1,01 дол. США (кінець 1983).

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1978 в країні було 20,0 тис. лікарняних ліжок (26,6 ліжка на 10 тис. ж.); 1976 мед. допомогу подавали 919 лікарів (1,41 лікаря на 10 тис. ж.), 152 зубні лікарі, 8,9 тис. осіб серед. мед. персоналу, 316 фармацевтів. Лікарів готують на мед. ф-ті університету в м. Хараре.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. До завоювання незалежності (1980) понад 70 % нас. було неписьменним. З вересня 1980 стало безплатним навчання в поч. школі, значно знижено плату за навчання в серед. школі. Строк навчання в поч. школі 7 років, у середній — 6 років: 4 роки в неповній і 2 — в повній серед. школі. В 1982/83 навч. р. у поч. школах налічувалося 2,2 млн. учнів, у серед. навч. закладах — бл. 155 тис. Найбільші вузи: Ун-т Зімбабве (засн. 1955; 1982/83 навч. р.— 3,1 тис. студентів), Політех. коледж (засн. 1927; 1982/83 навч. р.— 6 тис. студентів) та Пед. коледж у м. Хараре, Тех. коледж (засн. 1927; 1982/83 навч. р.— 3,4 тис. студентів) — ум. Булавайо. Наук. установи: Наук. рада 3. (засн. 1964), Дослідницька рада 3. в галузі сільського г-ва (засн. 1970). Обсерваторія в Булавайо. В Хараре містяться б-ка Ун-ту 3. (засн. 1956), Парламентська б-ка (засн. 1899), Меморіальна б-ка королеви Вікторії (засн. 1902). Національний архів 3. (засн. 1935).

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 3. 1983 видавалося бл. 40 газет і журналів. Осн. 2 газети виходять щоденно англ. мовою: "Геральд" ("Вісник", засн. 1891, тепер урядова) та "Кронікл" ("Хроніка", засн. 1894). Щомісячник "Зімбабве ньюс" ("Новини Зімбабве", засн. 1974) — орган ЦК партії Африканський нац. союз Зімбабве — Патріотичний фронт. Нац. інформ. агентство — Зімбабве Інтер-Афрікен Ньюс Ейдженсі (ЗІАНА) — засн. 1981. Радіомовна корпорація Зімбабве (засн. 1964) — держ. служба. Внутрішні передачі ведуться по 4 програмах англійською та місцевими мовами, за кордон — португальською та місцевими мовами. Телебачення —з 1960.

Архітектура і мистецтво. Найдавніші археологічні знахідки на території 3. належать до епохи палеоліту. Це в основному наскель-ні розписи (контурні малюнки або розмальовані фігурки людей і тварин, ритуальні сцени), виконані бурими паличками з гематиту. В 19 ст. було відкрито руїни житлових кам. комплексів з залишка ми стін з грубо обтесаних гранітних блоків (Зімбабве, 10—11 ст., Дхло-Дхло, 17—18 ст., та ін.). У сільс. житл. і госп. будівлях переважають круглі в плані хатини (глинобитні або на обмазаному глиною каркасі з жердин, з конічним дахом, з розписаними геом. візерунком стінами). З 50-х рр. 20 ст. у містах споруджують багатоповерхові будинки в дусі сучасної західноєвропейської архітектури.

Поширене гончарство (горщики та глечики з розмальованим ориамсн том) і плетіння. Серед сучасних місц. живописців: С. Сонго, Дж. Ндандаріка, Т. Мукаробгва. Скульптори (Т. Дубе, И. Лікото, Б. Мтекі) працюють у традиціях, властивих африканському мистецтву .

Муз. культура 3. включає музику шона, матабеле та ін. народів, а також населення європ. походження. Поширене колективне виконавство (для хорового співу характерна поліфонія, для інструм. ансамблів — поліритмія). Серед муз. інструментів — мбіра та барабани. У 2-й пол. 20 ст. посилився вплив масової культури Заходу (афро-європ. стилі). Існують Рада у справах мистецтв, муз. коледжі в Хараре та Булавайо. Нац. кіновиробництво почалося з 1981. Серед перших фільмів: документальна кіноепопея "Спадщина", "Народ проти гнобителів" і "Штурм" (присвячена завоюванню незалежності народом 3.), документальна короткометражна стрічка "Вода і джунглі", худож. фільм "Трава співає" (реж. М. Рейберк, за романом Д. Лессінга). Проблемами кінематографії займається Міністерство інформації і туризму.

Літ.: Асоян Б. Р. Зимбабве. М., 1983.

Є. М. Сільверсван, В. М. Кислов.

зімбабве - leksika.com.uaзімбабве - leksika.com.uaзімбабве - leksika.com.uaзімбабве - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази