Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕФОРМИ КЛІСФЕНА
   

РЕФОРМИ КЛІСФЕНА

- комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію залишків первіснообщинного ладу в Давніх Афінах. Були проведені архонтом Клісфеном протягом 509—507 до н. е. Продовжили реформи Солона. Гол. завдання Р. К. — остаточно підірвати значення родової аристократії та родових об'єднань. Для досягнення цієї мети Клісфен замінив кол. родово-племінний поділ на 4 філи (племені) з фратріями і родами поділом на 10 нових тер. філ, кожна з яких отримала ім'я міфіч. героя Аттики і, в свою чергу, поділялася на тритії (діакрії, паралії і педіеї), а останні — на деми. Якщо рід об'єднував своїх членів незалежно від місця їх проживання, то дем був тер. одиницею і об'єднував гр-н за місцем народження. Крім того, дем був і самоврядною одиницею: обирав свого демарха, мав громад, землі, власні прибутки і скарбницю, вів списки своїх гр-н, видавав постанови тощо. Завдяки утворенню демів гр-ни, які перебували за межею родів, отримали доступ до участі у самоуправлінні. Спочатку демів було 100, потім їх кількість зросла до 174. Дрібні поселення об'єднувалися в один дем. Афіни поділялися на кілька демів. Члени ради від дему обиралися пропорційно кількості населення у ньому. Філи і тритії не становили суцільних територій. Тритії розташовувалися не підряд, а по одній у кожній з областей Аттики — у місті з околицями, у примор. районі та в Месогії, що займала решту тер. Аттики. Це мало забезпечити в кожній філі перевагу за міськими виборцями, чим досягалося друге важливе завдання Р. К. — підняти роль у політ, житті міського населення, зростання якого відображало об'єктивні реалії тодішньої Аттики.

У структурі гол. політ, інституцій також сталися значні зміни, спрямовані на їх дальшу демократизацію. Зокрема, істотно зросло значення нар. зборів, до виключної компетенції яких стало належати провадження справ про держ. зраду, а також вирішення питання про остракізм (вигнання) осіб, чия присутність загрожувала сусп. порядку. Таке вигнання не призводило до позбавлення майн. прав, однак вигнанець мусив на 10 років залишити межі Аттики. Замість ради 400 було запроваджено раду 500, яка перетворилася на вищий адм. орган, що фактично замінив колегію архонтів. До ради 500 обирали за жеребом 50 представників від кожної філи, причому жоден з гр-н не міг бути членом ради більш як двічі за все життя. Було введено ротацію членів ради протягом строку їх повноважень. Для цього рік було поділено на 10 періодів (пританій) по 35—36 днів, і кожного періоду в раді працювали ін. 50 її членів. Фінансами відала колегія, що складалася з 10 аподекгів (по одному від філи). Колегіально велося врядування військ, справами: для цього обиралися 10 стратегів (один від філи), які становили військ, колегію при архонтіполемарху. Значно обмежувалася компетенція інституцій кол. родового устрою: за ареопагом зберігали лише функції суду в карних справах. Р. К. завершили процес становлення дем. д-ви у Давніх Афінах.

Літ.: Карпюк С. Г. Кдисфеновские реформы и их роль в социально-полит, борьбе в позднеархаических Афинах. «Вестник древней истории», 1986, № 1; История Древней Греции. СПб., 1999.

Є. О. Харитонов.

 

Схожі за змістом слова та фрази