Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОРДОНАНС
   

ОРДОНАНС

(франц.— розпорядження, від лат. — приводити в порядок, керувати) — 1) У феод. Франції й Англії назва корол. указів, які за своєю юрид. силою за певних умов прирівнювалися до загально-держ. законів. У Франції О. з'явилися в 2-й пол. 12 ст. внаслідок здійснення Капетингами політики об'єднання країни. Перший загальний О. був прийнятий 1155 Людовіком VII щодо припинення на 10 років війн між феодалами. До серед. 13 ст. О. застосовувалися у володіннях феод, сеньйорів тільки за їхньої згоди. Наприкінці 13 ст. О. набули заг. значення. Свого часу О. видавалися за участю Генеральних штатів — найвищого станово-представн. органу у феод. Франції 14—18 ст. З розвитком абсолютизму королі почали видавати О. самостійно, але згодом умовою набуття О. сили закону стала їх реєстрація у найвищому суд. органі Франції — парламенті. Зміст О. змінювався залежно від часу їх прийняття. Так, у

13 ст. О. переважно санкціонували правила феод, права як загальнозначущі звичаї королівства. З 14 ст. укладачі О., спираючись на вчення і практику легістів, почали активно використовувати досвід рим. права, а згодом і формувати самост. приписи. О. регулювали різні сфери сусп.-політ, та екон. життя Франції. Так, низкою О. 1303—06 заборонявся суд. поєдинок під час розгляду крим. справ; 1498 і 1539 вводилися правила розшукового (екстраординарного) процесу; 1563 створено особливу комерц. юстицію; 1579 регулювалися організація та діяльність регуляр. поліції. О. 1629 (Кодекс Мішо) фіксував у своїх 300 статтях правила судочинства. Багато важливих О. було ухвалено під час правління Людовіка XIV: О. про цив. процедуру 1667 та О. про крим. справи 1670 (згадані акти отримали назву «Кодекс Людовіка» — Code Louis), Великий О. про реформу юстиції 1669, О. про води і ліси 1669, О. про торгівлю 1673, Морський О. 1681 та ін. Практика прийняття О. тривала до Великої франц. революції, була відновлена в роки Реставрації (1814—30). Вел. кількість О. зумовила необхідність їх упорядкування і видання. Зібрання цих прав, актів, видане у 1823—27, охоплює О., ухвалені в період з 1723 до 5.V 1789, і складається з 28 томів. В Англії О. видавалися королями з 13 ст. як правові акти, що не потребували санкції парламенту. Вони мали другорядне порівняно зі статутами значення, а інколи й тимчас. характер. 1537 рішенням англ. парламенту О. були прирівняні до статутів. 2) У ряді сучасних країн (Франція, Сенегал, Туніс, Алжир тощо) — назва правових актів, які приймаються з виняткових причин або в період перерви роботи парламенту. У Франції, напр., згідно зі ст. 38 конституції 1958 уряд може для виконання своєї програми звернутися до парламенту з проханням дати дозвіл здійснити за допомогою О. упродовж певного строку заходи, які звичайно входять у царину зак-ва. Прийняті урядом О. підписує президент Франції.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази