Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ УСРР 1929
   

КОНСТИТУЦІЯ УСРР 1929

-осн. закон Укр. Соц. Рад. Республіки, затв. 11-м Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів 15.У 1929. Складалася з 82 статей і 5 розділів. Конституція декларувала мету держави — «остаточно подолати буржуазію, знищити експлуатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на класи, ні державної влади». Укр. республіка проголошувалася соц. д-вою робітників і селян, де вся влада належить радам роб., сел. і червоноарм. депутатів. Констатувалися цілковита солідарність з усіма рад. республіками, добровільність входження до Союзу РСР. Акцентувалося, що УСРР входить до складу Союзу як суверенна д-ва та зберігає за собою право вільного виходу із СРСР. Конституція відносила землю, надра, ліси, води, фабрики, заводи, банки, залізничний, водний та повітряний тр-т і засоби зв'язку до соц. держ. власності, а зовн. торгівлю визнавала держ. монополією (ст. 4). Політ, права г-н УСРР, що одночасно вважались і гр-нами СРСР, диференціювалися: трудящі маси отримували їх без різниці статі, віри, раси, осілості й національності; експлуататорські класи позбавлялися таких прав повністю. Обирати і бути обраними до рад могли гр-ни УСРР віком від 18 років і вище, які добували засоби до життя вироб. і суспільно корисною працею або вели хатнє г-во, що забезпечувало їм можливість продуктивно працювати, червоноармійці, червонофлотці, непрацездатні й навіть іноземці, котрі перебували на тер. УСРР і належали до роб. класу або селянства, що не застосовувало найманої праці. Конституція проголошувала політ, права і свободи для трудящих (свободи слова, друку, зібрань, мітингів, демонстрацій, спілок, віросповідань тощо), право націй на самовизначення, на створення нац., адм.-тер. одиниць, рівність нац. меншин та ін. Мови всіх національностей проголошувалися рівноправними, і кожному гр-нину гарантувалася можливість вживання рідної мови. Із соціально-екон. прав К. УСРР 1929 гарантувала повну, всебічну та безплатну освіту, право на розвиток «пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей». Праця визнавалась обов'язком, а військ, повинність — почес. обов'язком. Про права на відпочинок, охорону здоров'я, матеріальне забезпечення старих і непрацездатних та ін. соціально-екон. права, як і про особисті права (недоторканність особи, житла, листування тощо), Конституція не згадувала.

Організація рад. влади засновувалася на принципі «Вся влада радам». Верх, органом у системі держ. управління залишався Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, до виключного відання якого були віднесені питання: затвердження, внесення змін і доповнень до К. УСРР 1929, остаточного затвердження Конституції Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки 1925, змін і доп. до неї, зміни кордонів УСРР. встановлення кордонів Молд. АСРР, виборів ВУЦВК та виборів представників УСРР до Ради національностей СРСР. До компетенції Всеукр. з'їзду Рад відносились і деякі контрольні функції: заслуховування і затвердження звітів про діяльність уряду і визначення заг. напрямів його роботи. Чергові з'їзди мали відбуватися 1 раз на 2 роки, надзвичайні — скликалися ВУЦВК за власною ініціативою або на вимогу місц. рад, які охоплювали місцевості, де мешкало не менше 1/3 виборців. Делегати на Всеукр. з'їзди обиралися Всемолд. з'їздом, окружними з'їздами з розрахунку: 1 делегат на 10 тис. виборців — від міських і селищ, рад, 1 делегат на 50 тис. виборців — від сільс. рад.

ВУЦВК, за ст. 25 Конституції, вважався верховним законод., викон. і розпорядчим органом влади УСРР у періоди між Всеукр. з'їздами рад і був відповідальним перед ними. Чергові сесії ВУЦВК мали скликатися не менш як 3 рази на рік, надзвичайні — збирала Президія ВУЦВК за власною ініціативою, за поданням РНК чи на вимогу 1/3 й більше членів ВУЦВК. До повноважень ВУЦВК належало: обрання голови, секретаря і членів Президії ВУЦВК; утворення РНК; заг. керівництво всіма галузями держ., госп. і культур, будівництва; затвердження бюджету УСРР; встановлення (відповідно до Конституції і зак-ва СРСР) плану розвитку нар. г-ва республіки, держ. і місц. податків, зборів та неоподатковуваних прибутків; здійснення (у порядку, визначеному союз, конституцією) зовн. та внутр. позик УСРР, концес. договорів; затвердження законод. актів Президії ВУЦВК, проектів кодексів, усіх законод. актів, що визначали заг. норми політ., екон. та культур, життя УСРР або вносили докорінні зміни з практику держ. органів республіки; припинення, скасування та зміна постанов Президії ВУЦВК, РНК, Всемолдавського і окружних з'їздів рад, Всемолд. ЦВК та окружних виконкомів. К. УСРР 1929 вперше конституювала Президію ВУЦВК як вищий законод., викон. і розпорядчий орган влади УСРР між сесіями ВУЦВК. Президії надавалися повноваження припиняти та скасовувати постанови РНК УСРР й окр. нар. комісаріатів, Всемолд. ЦВК і окружних виконкомів, видавати декрети, постанови та розпорядження, розглядати й затверджувати проекти декретів і постанов, що вносилися раднаркомом УСРР. Усі законод. акти і постанови загальноресп. значення, як і проекти кодексів, мали вноситися на розгляд і затвердження ВУЦВК. Президії ВУЦВК надавалося право законод. ініціативи у вищих органах СРСР, внесення (у порядку, визначеному Конституцією і зак-вом СРСР) протестів на постанови Президії ЦВК СРСР, РНК СРСР, а також припинення в обумовлених законом випадках чинності актів союз, наркоматів та ін. центр, установ СРСР. РНК УСРР залишалася викон. та розпорядчим органом ВУЦВК, здійснювала заг. держ. управління, мала право видавати законод. акти й постанови у межах, наданих ВУЦВК. До складу РНК, окрім голови, його заступників і нар. комісарів, входили уповноважені загальносоюз. наркоматів та ін. особи, визначені ВУЦВК. Відповідальність РНК перед Всеукр. з'їздом рад доповнювалась відповідальністю перед ВУЦВК та його Президією. Поряд з нар. комісаріатами внутр. справ, юстиції, зем. справ, фінансів, торгівлі, праці, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та Роб.-сел. інспекцією у складі РНК діяли Укр. рада нар. г-ва та ЦСУ УСРР. Останні разом з наркоматами торгівлі, фінансів, праці та Роб.-сел. інспекцією одночасно підпорядковувалися відповідним союз, наркоматам і органам.

На місцях влада належала радам роб.-сел. і червоноарм. депутатів, районним і окружним з'їздам рад та обраним ними виконкомам. Делегати районних з'їздів обиралися міськими, сільс. і селищ, радами, а також військ, частинами армії та флоту; делегати окружних — міськими радами окруж. міст і район, з'їздами за нормами і в порядку, встановленими ВУЦВК. Чергові з'їзди скликалися раз на рік, позачергові — за пропозицією вищих з'їздів рад або їх виконкомів, а також відповідними виконкомами за власною ініціативою або на вимогу рад, які представляли не менше 1 /3 виборців даного району. Виконкоми обиралися на з'їздах, діяли у період між ними і вважалися вищими органами рад. влади на відповідній території. Вони підпорядковувалися з'їздам, вищим виконкомам, ВУЦВК і РНК УСРР. Конституція визначила герб, прапор і столицю республіки (м. Харків).

К. УСРР 1929 втратила чинність 30.1 1937 у зв'язку із затвердженням нового осн. закону УРСР.

Літ.: Конституція (Осн. Закон) Укр. Соц. Рад. Республіки. X., 1933; Таранов А. П. Історія Конституції Укр. Рад. Соц. Республіки. К., 1957; Кукушкин Ю. С, Чистяков О. И. Очерк истории Советской Конституции. М., 1980; Мироненко О. М. Історія Конституції України. К., 1997.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази