Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow зба-земле arrow ЗВАРЮВАННЯ
   

ЗВАРЮВАННЯ

— створення монолітного з'єднання різноманітних твердих матеріалів способом місцевого сплавлення або спільного пластичного деформування, що супроводиться утворенням міцних, атомних зв'язків між частинками спряжуваних виробів. Зварюванням звичайно з'єднують майже всі метали і сплави, скло, пластмаси та ін. матеріали. Розрізняють 3. плавленням і тиском. До 3. плавленням належать: один з видів високочастотного зварювання, газове зварювання, дугове зварювання (у тому числі підводне зварювання), електрошлакове зварювання, електроннопроменеве зварювання, лазерне зварювання тощо. В процесі такого типу 3. з'єднувані краї розплавляють, створюючи між частинами виробів спільну масу рідкого матеріалу, яка, тверднучи, утворює суцільний зварний шов. До 3. тиском належать: один з видів високочастотного зварювання, зварювання вибухом, зварювання тертям, контактне зварювання, ультразвукове зварювання, холодне зварювання та ін. При такому типі 3. з'єднувані краї піддають сумісному пластичному деформуванню (стискують), що супроводиться виникненням між ними міцних міжатомних зв'язків. Щоб полегшити цей процес, краї додатково нагрівають до пластичного стану або до оплавлення, а потім стискують. За видом використовуваної енергії розрізняють 3. механічне (наприклад, 3. тертям), хімічне (газове, термітне), світлове (лазерне, геліозварювання та інші) і електрозварювання; за видом застосовуваного технол. зварювального устаткування— ручне, напів-автоматич. й автоматичне зварювання; за способом захисту зварного шва й розплавленого металу від шкідливого впливу навколишнього повітря — в захисних газах, у вакуумі, з захистом шлаком, під флюсом. До зварювальних належать також процеси наплавлення, паяння тощо. Найпростіші види 3. (горнове, або ковальське, і ливарне) виникли кілька тисяч років тому з початком виробн. й обробки металів. Найпошир. з сучас. видів 3. (дугове і контактне) створені у 19 ст. в результаті праць В. В. Петрова, М. М. Бенардоса, М. Г. Славянова та ін. В СРСР проблеми 3. вивчають в Електрозварювання інституті імені Є. О. Патона АН УРСР, Зварювального виробництва всесоюзному проектно-конструкторському інституті, Всесоюзному наук.-дослідному ін-ті електрозвар. устаткування (Ленінград), Всесоюзному н.-д. ін-ті автогенного машинобудування (Москва) та ін. Важливі дослідження в галузі 3. виконали Є. О. Патон, М. М. Рикалін, Г. О. Ніколаєв, Б. Є. Патон, Д. А. Дудко, В. К. Лебеды, Б. І. Медовар, Б. О. Мовчан, К. К. Хрєнов та ін. 3. набуло найширшого застосування у багатьох галузях вироби., науки і техніки.

Літ.: Теоретические основы сварки. М., 1970; Технология электрической сварки металлов и сплавов плавлением. М., 1974.

Б. Є. Патон.

 

Схожі за змістом слова та фрази