Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРЕЗИДЕНТ
   

ПРЕЗИДЕНТ

[лат. praesidens (praesidentis), букв. — той, хто сидить попереду] — 1) Глава держави і викон. влади або тільки д-ви. Інститут президентства бере свій початок з часів утворення США. Конституція цієї країни 1787 передбачила виб. посаду президента США і закріпила його повноваження. Тепер ця посада є у більшості країн світу, в т. ч. у всіх країнах СНД. Прав, статус П. регулюється конституціями і спец, законами. Обирається звичайно населенням або парламентом. У різних країнах по-різному визначається обсяг і характер його повноважень. Це зумовлено формою держ. правління.

У презид. республіках (США, Росія, Швейцарія, Аргентина, Мексика, Венесуела, Іран та ін.) П. як глава д-ви одноособово або з наст, схваленням парламентом формує склад уряду і керує його діяльністю. У напівпрезидентських (презид.-парламентських чи пар-лам.-президентських) д-вах (Франція, Фінляндія, Україна та ін.) П. пропонує склад уряду, в т. ч. кандидатуру прем'єр-міністра, на затвердження парламенту, керує діяльністю уряду, але під більшим контролем з боку парламенту, ніж у презид. республіках. У парлам. д-вах (Німеччина, Італія та ін.) уряд формується виключно парламентом і підзвітний тільки йому; П. має обмежені прав, можливості впливати на склад уряду та його практ. діяльність. На П., як правило, покладаються такі функції: вироблення і здійснення внутр. та зовн. політики д-ви; забезпечення законності, прав і свобод гр-н; керівництво справами оборони країни; представлення д-ви у міжнар.-прав, відносинах і підписання договорів з іноз. країнами; нагородження держ. нагородами; помилування засуджених і оголошення амністії та ін. У багатьох країнах П. має право скликати і розпускати парламент за наявності передбачених для цього законом підстав і оголошувати нові вибори. П. наділені правом законодавчої ініціативи і правом вето на прийняті закони. У нормат. порядку регулюються також питання, пов'язані з достроковим припиненням повноважень П. і застосуванням щодо нього імпічменту. Див. також Президент України. 2) Виб. керівник викон. органу громад, і наук, установ та організацій, у т. ч. міжнародних, компаній тощо (П. Академії правових наук України та ін.).

Літ.: Черниловский 3. М. Институт президентуры в свете истор. опыта. «Сов. гос-во и право», 1991, № 6; Марченко М. Н. Полит.-прав. статус института президента (истор. аспект). «Вестник Моск. ун-та», 1992, № 2; Сахаров Н. А. Институт президентства в совр. мире. М., 1994; Шаповал В. М. Президент у механізмі здійснення держ. влади. К., 1995; Коломієць Ю. М. Інститут глави д-ви в системі вищих органів влади й управління за-рубіж. країн. X., 1998.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази