Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛЬША
   

ПОЛЬША

Республіка Польща (Polska, Rzecz-pospolita Polska) — д-ва в Центр. Європі. Тер. - 312,7 тис. км2. Нас. - 38,633 млн. чол. (2001, оц.): поляки — 97,6 %, українці, німці, білоруси. Столиця — м. Варшава. Адм.-тер. поділ — 16 воєводств, що поділяються на 308 повітів, а останні — на 2489 гмін; 65 міст мають статус повітів. Офіц. мова — польська. Грошова одиниця — злотий.

Національні свята — День конституції (3 травня) та День незалежності (11 листопада).

Польська державність має давню історію. Прийняття поляками в 966 християнства прискорило становлення польс. д-ви. В 2-й половині 16 ст. після об'єднання з Вел. князівством Литовським (див. Люблінська унія 1569) утворилася д-ва — Річ Посполита. Внаслідок дії внутр. і зовн. чинників з 2-ї пол. 17 ст. почався занепад П. Після трьох поділів П. у 2-й пол. 18 ст. польс. д-ва перестала існувати, її землі відійшли до Австрії, Пруссії та Росії. Сучасна польс. державність історично пов'язана з наслідками Першої світової війни 1914— 18. Проголошенню незалежності П. у 1918 передувала півторастолітня б-ба польс. народу проти поділів країни і за відновлення д-ви. Результати державотворення втілилися у конституції 1921. В 1926 у П. встановилася військ, диктатура, що трансформувалася в авторитарний режим з неформ, лідерством Ю. Й. Піл-судського. Легітимації цього режиму сприяла конституція 1935. Встановлений нею держ. лад проіснував до початку Другої світової війни 1939-45.

У перші повоєнні роки в умовах складної внутр. і зовнішньополіт. ситуації постало питання реформ у сфері держ. владарювання. 19.ІІ 1947 Сейм прийняв закон про структуру і діяльність вищих органів Польської Республіки (т. з. малу конституцію), змістовою основою якого була модель побудови державного ладу, запроваджена конституцією 1921. Сейм також поставив завдання розробити нову конституцію. 1952 після т. з. всенародного обговорення основний закон д-ви було прийнято. П. стала називатися Польською Народною Республікою (ПНР) і визначалася як «держава народної демократії, в якій влада належить трудовому народові міста і села». 1976 здійснена конст. реформа. В результаті П. була визначена як «соціалістична держава», зазнав змін і державний механізм. 29.ХІ 1989 прийнято істотні конст. поправки, якими затверджено нову назву держави — Республіка Польща і скасовано два перші розділи конституції про соц. лад і про кер. роль Польс. об'єднаної роб. партії.

Поч. 90-х рр. 20 ст. у П., як і в ін. країнах Сх. та Центр. Європи, ознаменувався зламом тоталітар. системи парт, керівництва сусп-вом і д-вою. 1992 введено конст. закон про відносини між законод. і виконавчою владами та про місц. самоврядування, який мав діяти до прийняття нової конституції. Водночас були залишені чинними деякі положення конституції 1952, більшість з яких стосувалася осн. прав і обов'язків гр-н. Разом з конст. законом ці положення становили т. з. малу конституцію. Після довготривалої підготовчої роботи 2. IV 1997 парламент ухвалив нову конституцію, а 25 травня того ж року її затверджено на референдумі.

За конституцією, у Польщі прийнято змішану респ. форму держ. правління. Законодавчу владу здійснюють Сейм і Сенат (ст. 10, 9 5), тобто функціонує двопалат. парламент. Сейм (нижня палата) складається з 460 депутатів, які обираються строком на 4 роки шляхом загальних і

Державний герб Польщі - leksika.com.ua

прямих виборів за пропорційною системою. На такий самий строк і таким самим шляхом обирається Сенат (верхня палата) у складі 100 сенаторів. Віковий ценз для пасивного виб. права: 21 рік для кандидатів у члени Сейму і 30 років — для кандидатів у сенатори. Характер орг. і компетенц. зв'язків між палатами засвідчує домінуючу роль Сейму. Зокрема, в разі дострокового припинення президентом повноважень Сейму припиняються і повноваження Сенату. Сейм може прийняти рішення про саморозпуск, що також обумовлює припинення повноважень Сенату. Сейм призначає загальнонац. референдум (таке право за згодою Сенату може використати і президент). До компетенції Сейму віднесено ухвалення рішень про стан війни та про укладання миру. Тільки нижня палата уповноважена утворювати слідчі комісії.

Правом законод. ініціативи наділені члени Сейму, Сенат, президент і рада міністрів. Передбачена також нар. законодавча ініціатива, за якої законопроект може бути запропонований від імені 100 тис. виборців. Законопроекти спочатку розглядаються у Сеймі, після чого передаються до Сенату. Якщо Сенат протягом 30 днів не ухвалить рішення по законопроекту, останній вважається прийнятим. Зміни до законопроекту або негативне рішення щодо нього в цілому, запропоновані Сенатом, можуть бути відхилені рішенням Сейму, прийнятим на основі абсолютної більшості голосів. Президент має право накласти вето на прийнятий парламентом закон, яке Сейм може подолати рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю голосів. За конституцією, виконавчу владу здійснюють президент і рада міністрів. Президент є «вищим представником Республіки Польща і гарантом наступництва державної влади». Він «стежить за додержанням конституції, стоїть на сторожі суверенітету і безпеки держави, а

Польша. Мапа. Карта - leksika.com.ua

також недоторканності та цілісності її території» (ст. 126). Президент обирається шляхом заг. і прямих виборів на 5 років, при цьому та сама особа може бути переобрана лише один раз. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років.

Президент наділений широкими повноваженнями, більшу частину з яких він здійснює на власний розсуд. До таких, зокрема, віднесено право призначати на ряд держ. посад. З питань «особливого значення» президент скликає засідання ради міністрів. Він також на власний розсуд може розпустити парламент, якщо не буде результативно завершена процедура формування уряду або якщо протягом чотирьох місяців з дня внесення до Сейму законопроекту про держ. бюджет відповід. акт не буде поданий йому для підписання. Водночас реалізація компетенції президента щодо прийняття ряду актів передбачає їх контрасигнування главою уряду. Сюди віднесені право ратифікувати і денонсувати міжнар. договори, права, що випливають зі статусу головнокомандувача збройними силами, та ін. Президент може бути притягнений до відповідальності перед Державним трибуналом за порушення конституції або закону, а також за вчинення злочину. Рішення про звинувачення ухвалюється на спільному засіданні палат парламенту не менш як 2/3 голосів. У под. спосіб притягують до відповідальності членів РМ та деяких ін. посад, осіб, а також за певні правопорушення — членів парламенту. Уряд визначений таким, що «проводить внутрішню і зовнішню політику Республіки Польща» (ст. 146). При цьому встановлено, щодо відання ради міністрів віднесені «питання державної політики», які не закріплені за іншими державними органами та за місцевим самоврядуванням. У конституції детально зафіксовано компетенцію уряду та його глави. Зокрема, голова РМ має забезпечувати реалізацію політики уряду і визначати способи її здійснення. Докладно окреслено і порядок формування уряду. Президент призначає голову РМ, який пропонує склад уряду. Глава уряду представляє на розгляд Сейму програму дій РМ разом з пропозицією про надання вотуму довіри. Рішення про вотум довіри ухвалюється Сеймом абсолютною більшістю голосів. У разі якщо такий порядок формування уряду не буде реалізований, голову РМ і запропонованих ним членів уряду на основі тієї ж більшості обирає Сейм. Коли і за цією процедурою уряд не буде сформовано, президент знову робить відповідні призначення з наст, голосуванням у Сеймі вотуму довіри. На цей раз для ухвалення відповід. рішення достатньо простої більшості голосів.

Конституція визначає коло посад, які є несумісними з мандатом члена Сейму. При цьому серед них немає посад членів уряду. Уряд несе колективну та індивідуальну політ, відповідальність перед Сеймом. Сейм може висловити недовіру РМ за умов, коли відповідна пропозиція містить кандидатуру на посаду глави уряду. Якщо ця пропозиція була підтримана більшістю у Сеймі, президент приймає відставку уряду і призначає обраного палатою нового голову Ради міністрів та запропонованих ним членів РМ. Сейм може висловити недовіру й окр. члену уряду. В такому випадку президент, за поданням голови РМ, вносить зміни до складу уряду.

Судову владу здійснюють суди і трибунали. Найвищим судом у системі судів заг. юрисдикції є Верховний суд. Функціонує також система адм. судів на чолі з Головним адміністративним судом. Усі судді призначаються безстроково президентом за пропозицією спец, органу — ради юстиції, голів Верх, суду і Гол. адм. суду призначає строком на 6 років президент з-поміж кандидатів, запропонованих відповідним судом. Органом спец, юрисдикції є Державний трибунал, склад якого формується Сеймом на строк власних повноважень. Його членами не можуть бути депутати і сенатори. Головою Держ. трибуналу є голова Верх. суду. Орган конст. юрисдикції — Конституційний трибунал у складі 15 суддів, що обираються Сеймом строком на 9 років. Голову і заступника голови Конст. трибуналу призначає президент з-поміж визначених самим трибуналом кандидатів. Важливим є те, що Конст. трибунал розглядає також звернення фіз. осіб щодо конституційності застосованих до них нор-мат.-прав. актів.

За формою держ. устрою П. — унітарна д-ва. її територія поділена на воєводства, повіти та гміни. Представником уряду у воєводстві є воєвода, якого призначає голова РМ. На всіх рівнях адм.-тер. поділу населення обирає строком на 4 роки представн. орган місц. самоврядування — відповідно сеймик воєводства, раду повіту, раду гміни. Представн. орган місц. самоврядування формує викон. орган — правління. У разі порушення будь-яким представн. органом місц. самоврядування конституції або законів Сейм може за пропозицією РМ розпустити його.

П. - член ООН з 1945, ОБСЄ, НАТО (з 1999), ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з П. встановлено 4.1 1992.

В. М. Шаповал.