Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тем-термі arrow ТЕНДЕНЦІЯ
   

ТЕНДЕНЦІЯ

(від лат. tendо — направляю) — 1) Напрям розвитку якогось явища, думки чи ідеї, здійснювання закону за внутрішньо притаманною йому логікою руху. В природі і суспільстві реалізація закону відбувається не в "чистому вигляді", а визначається внутр. і зовн. умовами, що спроможні прискорити, уповільнити або взагалі припинити діяння закону. В об'єктивній дійсності ді' не один закон, а сукупність взаємопов'язаних за змістом законів (закономірність), що забезпечують стійку, тривалу Т. руху системи. "Таким чином,— зазначає К. Маркс,— закон діє тільки як тенденція, вплив якої виразно виступає тільки за певних обставин і на протязі тривалих періодів часу" (Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 25, ч. 1, с. 244). Слід розрізняти осн. Т., які надалі реалізуються, і другорядні, а також такі, що через збіг обставин не могли здійснитися. Осягнення об'єктивних, провідних Т. є умовою наук. прогнозування й управління соціальними процесами. 2) В мистецтві — складова частина худож. ідеї, ідейно емоційна спрямованість твору, авторське осмислення й оцінка проблематики, характерів через систему худож. образів.

В. S. Плотников.