Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow отр-оя arrow ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
   

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

— система соціально-екон. і медичних заходів, спрямованих на збереження і підвищення рівня здоров'я кожної окремої людини і населення в цілому. Стан О. з. та її місце у житті народів на різних етапах розвитку суспільства зумовлюються суспільним ладом, рівнем розвитку науки та культури, зокрема медицини. О. з. в СРСР та ін. країнах соціалізму, на відміну від капіталістичних країн, є однією з найважливіших завдань держави. Основи соціалістичної системи О. з. закладено ленінськими декретами про 0. з. Держ. характер рад. О. з. підкреслюється прийнятою на XXII з'їзді КПРС Програмою партії, Законом СРСР про затвердження Основ законодавства Союзу PCP та союзних республік про охорону здоров'я, що був прийнятий 19.ХІІ 1969 (зокрема, на Україні — постановою Верховної Ради Української PCP від 15.VII 1971 "Про введення в дію закону Української PCP про охорону здоров'я"). Право на охорону здоров'я гарантовано Конституцією СРСР. Система соціалістичної охорони здоров'я базується на принципах загальнодоступності й безплатності кваліфікованої мед. допомоги, на профілактичному напрямі, тісному зв'язку науки й практики, активної участі самого населення в О. з. Лікувально-профілактичні заклади перебувають на держ. бюджеті. Крім того, значні кошти на О. з. виділяються держ. установами, кооперативами, профспілками, колгоспами. Центр. орган О. з.— М-во охорони здоров'я СРСР. Воно керує м-вами союзних і автономних республік, відділами О. з. обласних, міських, районних Рад народних депутатів. Ряд міністерств (шляхів, оборони та ін.) мають свої медико-сан. служби, діяльність яких також контролюється М-вом охорони здоров'я СРСР. Крім того, питаннями О. з. займаються ін. відомства та установи (фізкультурно-спортивні, профспілкові та ін.). Провідним напрямом рад. О. з. є профілактика. Лікувально-профілактична допомога забезпечується за дільнично-територіальним принципом (див. Лікарська дільниця) в поліклініках та лікарнях (обласних, районних, сільських і т. д.). Профілактичний напрям передбачає наступність в мед. нагляді населення. Всі вагітні жінки перебувають на обліку в жіночих консультаціях. За здоров'ям і фіз. розвитком дітей з моменту їх виписки з пологового будинку наглядають лікарі та серед. мед. персонал дитячих поліклінік і амбулаторій, значне місце в роботі яких займає патронаж. В кожній республіці широко проводяться заходи по охороні материнства і дитинства, охороні здоров'я дітей та підлітків. Найдосконалішою формою О. з. став диспансерний метод (див. Диспансеризація), що є осн. формою роботи як спец. диспансерів (онкологічних, ендокринологічних, протитуберкульозних тощо), так і всіх лікувально-профілактичних закладів. Для подання невідкладної медичної допомоги населенню створені пункти і станції швидкої медичної допомоги. До лікувально-профілактичних заходів належить сан.-курортне лікування (див. Курорти). На багатьох підприємствах відкриті профілакторії. Функціонують спеціалізовані санаторії, путівки в які видаються в основному безплатно або за 30% вартості, а в санаторії системи О. з.— тільки безплатно. Одним з факторів зміцнення здоров'я є фізична культура і спорт, лікарський контроль за якими покладено на органи О. з. Профілактичний напрям рад. О. з. забезпечується в держ. масштабах проведенням таких важливих заходів, як охорона навколишнього середовища, у т. ч. санітарна охорона атмосферного повітря, санітарна охорона грунту, санітарна охорона водойм, санітарна охорона кордонів, оздоровлення умов праці, побуту (див. Благоустрій населених місць. Містобудування, Планування сільських населених місць, Житло, Очищення населених місць) і відпочинку населення, що передбачені сан. законодавством. Додержання сан. норм і правил контролюється санітарно-епідеміологічною службою. Серед населення проводиться широка сан.-освітня робота, провідна роль в якій належить будинкам санітарної освіти. Заходи по запобіганню і боротьбі з інфекційними, паразитарними і професійними хворобами здійснюються лікувально-профілактичними закладами (санітарно-епідеміологічними станціями, поліклініками, амбулаторіями тощо). Розвинена медична промисловість задовол ьняє потреби О. з. в медичній техніці і лікарських препаратах. Значну допомогу О. з. подають постійно діючі комісії при Радах народних депутатів, Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР (на Україні — Товариство Червоного Хреста УРСР), товариство "Знання" та ін. За забезпеченням мед. кадрами СРСР займає перше місце в світі. Зокрема, на Україні лікарів і фармацевтів готують у 15 медичних інститутах і на мед. ф-ті Ужгородського ун-ту (див. Медична освіта). Підвищення кваліфікації лікарів здійснюється в н.-д. ін-тах, ін-тах удосконалення лікарів і на кафедрах мед. ін-тів. Підготовка серед. мед. працівників ведеться у 99 медичних училищах. Важлива роль в розвитку О. з. належить мед. науці. В УРСР 44 н.-д. ін-ти мед. профілю АН УРСР, АМН СРСР, М-ва охорони здоров'я СРСР і М-ва охорони здоров'я УРСР розробляють найважливіші питання теоретичної і клінічної медицини. Ряд наукових колективів УРСР співробітничає із Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Див. також Демографія, Гігієна соціальна.

Літ.: Соловьёв 3. П. Вопросы социальной гигиены и здравоохранения. М., 1970; Попов Г. А. Экономика и планирование здравоохранения. М., 1976; Социальная гигиена и организация здравоохранения. М., 1977; 60 лет советского здравоохранения. М., 1977; Романенко А. Ю. Заради здоров'я людини. К.. 1978.

А. Ю. Романенко.

Охорона здоров'я - leksika.com.uaОхорона здоров'я - leksika.com.uaОхорона здоров'я - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази