Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС
   

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС

(від лат. status — становище) — статус суб'єкта права, визначений і гарантований конституцією країни. К. с. має пріоритетний характер щодо правового статусу, який визначається законами та підзакон. актами. Осн. складові К. с: конст. принципи, правосуб'єктність, компетенція, функції, повноваження, конст. права, свободи та обов'язки, конст. гарантії. Конституція України 1996 визначає насамперед статус Укр. народу, держави, людини і гр-нина, політ, партій та громад, орг-цій, органів законод., викон. і суд. влади, Президента України, нар. депутатів України, тер. громад, представн. органів місц. самоврядування. Згідно з Конституцією (ст. 5) народ за своїм К. с. є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Він здійснює владу безпосередньо і через органи держ. влади та органи місц. самоврядування. Виключно народові належить право визначати і змінювати конст. лад в Україні. За своїм К. с. Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою унітарною д-вою з респ. формою правління (ст. 1, 2, 5). Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3). ВР України, за К. с, є єдиним органом законод. влади в Україні (ст. 75). Президент України за своїм К. с. є главою д-ви і виступає від її імені. Він — гарант держ. суверенітету, тер. цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і гр-нина (ст. 102). Зміна К. с. відбувається за підставами, передбаченими Конституцією України, у порядку, визначеному зак-вом.

В. Ф. Погорілко.

 

Схожі за змістом слова та фрази