Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СКРИПНИК
   

СКРИПНИК

Микола Олексійович [13(25).І 1872, ст. Ясинувата, тепер місто Донец, обл. — 7.УІІ 1933, Харків] — укр. рад. держ. і парт, діяч, академік ВУАН з 1929. Навч. у Петерб. тех-нол. ін-ті, де з 1900 прилучився до с.-д. руху. Працював у різних більшов. орг-ціях європ. частини Росії. Неодноразово заарештовувався. Загалом був засуджений цар. судом до 34 років ув'язнення і один раз до страти. Після Лют. революції 1917 — на парт, роботі в Петрограді, брав участь у більшов. жовт. повстанні. У грудні 1917 призначений нар. секретарем праці УСРР. Пізніше став нар. секретарем торгу і

Скрипник Микола Олексійович - leksika.com.ua

пром-сті, а з 4 берез. до кін. квітня 1918 був головою уряду рад. України. У квітні очолив Надзв. повноваж. посольство УСРР до РСФРР, яке декларувало в Москві самостійність рад. України. Був головою орг. комітету зі скликання І з'їзду КП(б)У, однак його підходи до створення і вибору принципів функціонування парт, об'єднання, детерміновані самим фактом існування укр. державності, були відхилені. В 1919 С. увійшов до складу Роб.-сел. уряду УСРР нар. комісаром держ. контролю і Верховної соц. інспекції. Після розгрому денікінщини повернувся до виконання обов'язків на посаді нар. комісара роб.-сел. інспекції. У 1921—22 був нар. комісаром внутр. справ. Одночасно очолював Всеукр. комісію з історії Жовт. революції та КП(б)У (Істпарт) і Гол. архівне управління при Наркомосвіті. У 1922— 27 — нар. комісар юстиції і (з 1923) ген. прокурор республіки.

Значним був внесок С. у вирішення питань нац.-держ. і культур, будівництва, коли він у берез. 1927 — лют. 1933 очолював нар. комісаріат освіти. Паралельно займав посаду директора Всеукр. асоціації марксо-ленінських ін-тів (ВУАМЛІН), керував Асоціацією істориків, був секретарем фракції ВУАН, зав. каф. нац. питання Укр. ін-ту марксизму-ленінізму (Харків). Активний провідник політики українізації держ. апарату в УСРР. Велика заслуга С. в організації енциклопед. справи в республіці (з 1927), він був першим гол. редактором Укр. Рад. Енциклопедії. Неодноразово обирався членом ВЦВК і ЦВК рад СРСР та ЦВК рад України і ВУЦВК. У лют. 1933 звільнений з посади наркома освіти і призначений головою Держплану і заст. Голови РНК УРСР. В умовах розпочатої тоді ж кампанії по звинуваченню у націоналіст, збоченнях покінчив життя самогубством. С. — автор багатьох наук, праць і публікацій з нац.-держ. будівництва.

Тв.: Статті й промови, т. 1—2, 4—5. X., 1929-31; Статті й промови з нац. питання. Мюнхен, 1972; Вибр. твори. К., 1991.

Літ.: Шляхами заслань та б-би (Док-ти до життєпису т. Скрипника). X., 1932; Бабко Ю., Білокобильський І. Микола Олексійович Скрипник. К., 1967; Кошелівець І. Микола Скрипник. Мюнхен, 1972; Розумний В. Г. М. О. Скрипник — наркомюст і Ген. прокурор Укр. РСР в 1922—1927 рр. «Проблеми правознавства», 1973, в. 26; Мацевич П. Микола Скрипник. Біогр. повість. К., 1990; Мейс Д., Солдатенко В. Ф. Нац. питання у житті й творчості Миколи Скрипника. УІЖ, 1996, № 2-3; Скрипник Микола Олексійович. До 125-річчя з дня народження. Мат-ли «круглого столу» в Ін-ті історії України 24 січ. 1997 р. К., 1998; Солдатенко В. Ф. Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника. К., 2002.

В. Ф. Солдатенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази