Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow грод-гудз arrow ГРУЗИНСЬКА МОВА
   

ГРУЗИНСЬКА МОВА

- мова грузинів. Належить до картвельської групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов. Розмовляє нею в СРСР бл. 3,2 млн. чол. (1970, перепис). В історії літературної Г. м. розрізняють два періоди: давньогрузинський (5-11 ст.) і новогрузинський (з 12 ст.). Основою літ. Г. м. є картлійський діалект. Діалектна диференціація слабка. У фонетиці сучас. Г. м. 5 голосних фонем і 28 приголосних, система яких троїста: дзвінкий, глухий і надгортанний (абруптив-ний). У морфології використовується префіксація й суфіксація. Морфологічна будова аглютинативна. Граматичні роди (й класи) не розрізняються. Відмінків шість - немає знахідного, є ергативний (див. Ергативна конструкція в мовознавстві). Вживаються післяйменники. Дієвідмінювання особове - суб'єктно-об'єктне (у перехідних дієслів). У синтаксисі розрізняють три предикативні конструкції: номінативну, дативну й ергативну конструкцію. Розвинуті складні речення з підрядністю. Див. також Грузинське письмо.

Літ.: Чикобава А. С. Грузинский язык. В кн.: Языки народов СССР, т. 4. М., 1967; Шанідзе А. Г. Граматика грузинської мови, ч. 1. Тбілісі, 1962 [груз. мовою].

 

Схожі за змістом слова та фрази