Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дін-доб arrow ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
   

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ

- одна з обласних організацій Комуністичної партії України, створена 1932. Перші марксистські гуртки виникли в Катеринослав. губ. наприкінці 19 ст. В 1897 під впливом петерб. "Союзу боротьби за визволення робітн. класу" марксистські гуртки Катеринослава об'єдналися в катеринославський "Союз боротьби за визволення робітничого класу". В 1902-03 орг-ції РСДРП виникли в Каменському, Кривому Розі, Довгинцевому, Павлограді. В створенні с.-д. орг-цій на Катеринославщині. в розгортанні їхньої діяльності велику роль відіграли І. В. Бабушкін, І. X. Лалаянц, М. Г. Цхакая, Г. І. Петровський, В. А. Шелгунов та ін. В 1898 представник катериносл. "Союзу боротьби" брав участь у роботі 1 з'їзду РСДРП. Після з'їзду "Союз" було реорганізовано в Катериносл. к-т РСДРП. На II з'їзді РСДРП (1903) делегати від Катериносл. с.-д. орг-ції підтримували В. І. Леніна. Більшовицькі орг-ції Катеринославщини, що виникли після II з'їзду РСДРП, міцніли і гартувались у битвах проти самодержавства і капіталізму. В 1903 Катериносл. к-т РСДРП керував заг. страйком робітників Катеринослава (див. Загальний страйк на Півдні Росії 1903). В період революції 1905-07 в Катеринославі в жовтні 1905 виникла Рада робітн. депутатів - одна з перших на Україні, а в грудні - Катеринославський бойовий страйковий комітет, до складу яких входили Г. І. Петровський, А. Я. Булигін та ін. більшовики. З ініціативи більшовиків відбувся Катеринославський загальнополітичний страйк 1905. В роки реакції більшовицькі орг-ції були значно ослаблені безперервними арештами. Після Лютн. революції 1917 Катеринославська організація РСДРП(б) налічувала бл. 400 чол. На час Шостого з'їзду РСДРП(б) в її лавах було вже 3500 чол. Тоді на Катеринославщині працювали видатні парт. діячі Г. І. Петровський, С. І. Гопнер, Е. Й. Квірінг та ін. Більшовицькі орг-ції Катеринославщини, керуючись вказівками ЦК РСДРП(б), В. І. Леніна, підняли трудящих на боротьбу за перемогу Великої Жовтн. соціалістичної революції. 5(18).ІІІ 1917 в Катеринославі відбулася перша легальна парт. конференція. З 4(17).IV 1917 почала виходити більшовицька газ. "Звезда". Внаслідок перемоги керованого більшовицьким ревкомом Катеринославського збройного повстання 1917 в місті 29.XII 1917 (11.І 1918) було встановлено Рад. владу [в Кривому Розі - 10(23).І 1918]. В період австро-нім. окупації 1918 підпільні парт. орг-ції Катеринославщини, очолювані створеним влітку 1918 підпільним Донецько-Криворізьким обл. к-том партії, розгорнули діяльність по мобілізації трудящих на боротьбу проти окупантів та бурж.-націоналістичної контрреволюції. Парт. орг-ція Катеринославщини відіграла значну роль у створенні Комуністичної партії (більшовиків) України. На Першому з'їзді КП(б) України (1918) від Катериносл. орг-ції було 29 делегатів. Виконуючи рішення з'їзду, Катериносл. губком партії в умовах жорстокого терору налагодив тісні зв'язки з повітами, створював ревкоми, партизан. загони. 16-18.IV 1919 відбулася перша губ. парт. конференція. Навесні 1919 комуністи краю очолили збройну боротьбу трудящих проти григор'евщи-ни, влітку - восени 1919 розгорнули повстансько-партизан. рух у денікінському тилу (див. Денікінщина), в 1920 організували трудящих Катеринославщини на розгром врангелівщини й махновщини. Після громадян. війни Катериносл. парт. орг-ція провела велику роботу по відбудові нар. г-ва губернії. На кінець 1925 парт. орг-ція добилася значних успіхів у відбудові пром-сті, с. г. і транспорту і приступила, долаючи величезні труднощі й запеклий опір залишків експлуататорських класів, борючись проти різних антипарт. угруповань, до розв'язання завдань соціалістичної індустріалізації. Парт. орг-ція постійно дбала про зростання своїх лав. Під час ленінського призову в партію на Катеринославщині до парт. лав було прийнято 2980 чол. У 1923 (у зв'язку з адм.-тер. реформою) на тер. сучас. Дніпроп. області було створено Катеринославську, Павлоградську й Криворізьку окружні парт. орг-ції. Влітку 1925 парт. орг-ції губернії об'єднували 14 400 комуністів. У 1925 губернію було ліквідовано. В 1926 Катеринослав. округ об'єднали з Павлоградським і назвали Дніпропетровським. У 1930 окружкоми ліквідовано, а райкоми партії підпорядковано ЦК КП(б)У. В 1932 зі створенням Дніпроп. області оформилась Д. о. п. о. За роки довоєнних п'ятирічок трудящі Дніпропетровщини, керовані обл. парт. opr-цією, внесли гідний вклад у справу побудови соціалізму в нашій країні. Достроково було виконано плани першої та другої п'ятирічок. До ладу стали нові з-ди, доменні й мартенівські печі, прокатні стани, залізорудні шахти та ін. підприємства. На кінець 1934 в області завершено колективізацію с. г. Значно зросли матеріальний добробут і культур. рівень трудящих. Напередодні Великої Вітчизн. війни обл. парт. орг-ція налічу вала 55188 комуністів. В перші Дні війни понад 14 тис. комуністів пішло в армію. На окупованій фашистами території області діяв підпільний обком КП(б)У в складі М. І. Сташкова, Д. Г. Садовниченка і Д. С. Ситника. Обком створив розгалужену мережу підпільних парт. і комсомольських орг-цій, партизан. загонів і диверсійних груп, у тому числі 7 підпільних міськкомів і 29 підпільних райкомів партії. В березні 1944 Дніпроп. обл. було повністю визволено від нім.-фашист. окупантів. На 1.IV 1944 обл. парт. орг-ція налічувала 6015 комуністів Вона провела велику роботу по мобілізації трудящих на відбудову і дальший розвиток нар г-ва За роки четвертої п'ятирічки пром-сть області було відбудовано і розширено на новій тех. базі. Почали давати продукцію металургійні з-ди імені Г. І. Петровського, імені В. І. Леніна, Нікопольський Південнотрубний та ін., шахти і рудники Криворізького залізорудного й Нікопольського марганцевого басейнів. Відновлене с. г. набуло дальшого розвитку. В післявоєнний період трудящі області досягли значних успіхів у розвитку всіх галузей нар. г-ва. Успішному виконанню народ-ногосп. планів активно сприяє традиційне соцзмагання трудящих області з трудящими ін. областей УРСР та братніх республік. На 1.І 1979 обл. парт. орг-ція складається з 9 міських і 37 районних парт. орг-цій і налічує в своїх рядах 235 758 членів і кандидатів у члени КПРС. Здійснюючи рішення XXIII-XXV з'їздів КПРС, з'їздів Компартії України, вона спрямовує зусилля трудящих на успішне виконання завдань комуністичного будівництва, всемірне впровадження в усі галузі нар. г-ва досягнень наук.-тех. прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва, дальше зростання продуктивності праці, зниження собівартості й поліпшення якості продукції. Обл. парт. орг-ція виховала багатьох видатних людей, передовиків і новаторів, що йдуть на чолі змагання за підвищення ефективності і якості роботи. Понад 300 з них присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, а 3 це звання присвоєно двічі. Велику роботу проводить обл. парт. орг-ція по вихованню трудящих у дусі рад. патріотизму і пролет. інтернаціоналізму, відданості Комуністичній партії, зміцнення дружби народів СРСР, по пропаганді рад. способу життя. В різний час обл. парт. орг-цію очолювали Л. І. Брежнєв, О. Ф. Вотченко, А. І. Гайовий, А. П. Кириленко, Д. С. Коротченко, M. M. Хатаєвич, В. І. Чернявський, В. В. Щербицький та ін. За час існування Д. о. п. о. відбулося 23 обл. парт. конференції. Вірним помічником парт. орг-ції є обл. комсомольська орг-ція, яка налічує в своїх рядах 490 205 членів ВЛКСМ (на 1.І 1979). За активну участь у будівництві великих підприємств гірничорудної і металург. пром-сті Криворізьку міську комсомольську орг-цію нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Органами Д. о. п. о. є газети "Зоря" і "Днепровская правда". Про розвиток економіки й культури області див. також ст. Дніпропетровська область.

Літ.: Брежнєв Л. І. Відродження. К., 1978; Нариси історії Комуністичної партії України. К., 1977; История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область. К., 1977; Варгатюк П. Л. Партії великої загін Дніпропетровськ. 1970.

Є. В. Качаловський.

 

Схожі за змістом слова та фрази