Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тем-термі arrow ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ
   

ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ

у тварин— форма використання тваринами території або акваторії, що виникла в ході еволюції і визначає просторові відносини між особинами одного або різних видів. Т. регулює розміщення організмів у просторі, рівномірне використання ними екологічних ніш, обмежує зайве зростання чисельності популяцій, сприяє зустрічі особин різної статі в період розмноження тощо. Потреби тварин в території певних розмірів (територіальних ділянках) і способи задоволення цих потреб пов'язані з морфофізіол., екологічними та ін. особливостями, а також способом життя окремих видів. Т. найбільше вивчена у птахів і ссавців; відома у риб, ракоподібних, комах. Територіальні ділянки бувають гніздовими, кормовими (у т. ч. мисливськими), сімейними, груповими, колоніальними. Окремі особини або сім'ї осілих тварин (ракоподібних, молюсків, скатів, деяких акул та кісткових риб, комах, ящірок, змій, черепах та ін.) займають певні ділянки, які часто охороняють. У мігруючих тварин (див. Міграція тварин) територіальні ділянки локалізовані в період розмноження, зимівлі; кочуючі тварини (напр., копитні, китоподібні, ластоногі, примати) переміщуються з однієї кормової ділянки на іншу, охороняючи перш за все місця розмноження під час парування або всього періоду виведення потомства. У моногамних тварин звичайно самець закріплює територію, на яку приваблює самку.

В. А. Мельничук.