Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
   

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

- система орг.-політ. і держ.-правових заходів перебудови с. г. на соп. засадах шляхом залучення селян до колект. господарювання через кооперацію — спочатку у сферах постачання, збуту, а потім і в-ва сільськогосп. продукції. Вищою формою кооперації визнавалися колгоспи (сільськогосп. артілі). К. розпочалася від серед. 20-х рр. 20 ст. У 1927 XV з'їзд ВКП(б) висунув завдання об'єднати й перетворити дрібні індивід, г-ва на великі колект. г-ва. В лист. 1929 пленум ЦК ВКП(б) прийняв рішення про примусову К. в Україні. В резолюції пленуму «Про сільське господарство України та про роботу на селі», зокрема, вказувалося: «У зв'язку з тим, що широко розвинута на Україні хутірна й відрубна система землекористування у цілому ряді районів є серйозною перешкодою до розвитку колективних форм господарювання, схвалити лінію ЦК КП(б)У на ліквідацію цієї форми землекористування й та ким чином на створення умов для швидкого переходу на колективне господарювання...». 5.1 1930 була прийнята пост. ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву». З цього часу ін. форми сільськогосп. кооперації втратили своє значення і фактично перестали існувати. На виконання постанови почалося здійснення суцільної, в т. ч. насильницької К., яка поєднувалася з ліквідацією куркульства як класу. Суть К. полягала в об'єднанні дрібних приват, сел. господарств у великі вироб. колективні г-ва кооперативного типу. К. здійснювалася на таких, закріплених у рад. зак-ві, принципах: 1) добровільність об'єднання селян у колгоспи; 2) самостійність у веденні громад, господарства і розпорядженні кооп. власністю; 3) правильне поєднання громад, і особистих інтересів у колгоспах при підпорядкуванні особистих інтересів громадським; 4) держ. керівництво колгоспами і надання їм всебіч. допомоги з боку д-ви; 5) суворе дотримання колг. демократії; 6) матеріальна заінтересованість колгоспів і колгоспників у розвитку колект. сільськогосп. в-ва. Прийняття у члени колгоспу окремо кожного селянина здійснювалося заг. зборами колгоспників. Той, хто вступав, вносив грош. вступний внесок у розмірі, передбаченому статутом колгоспу. Всі вступаючі повинні були усуспільнити належну їм робочу худобу, сільськогосп. реманент, насіння, корми, госп. будівлі і підприємства по переробці сільськогосп. продукції, а також польові і присадибні ділянки землі, що були в їхньому користуванні. При цьому із усуспільнених земель колг. двору виділялася на праві вторин. користування присадибна зем. ділянка у розмірі, передбаченому статутом колгоспу, як правило, не більше 0,6 га.

II Всесоюз. з'їзд колгоспників-ударників (лютий 1935) проголосив завершення суцільної К, прийняв новий Примірний статут сільськогосподарської артілі, який було визначено осн. законом колг. життя.

К. не привела до позит. наслідків у підвищенні ефективності сільськогосп. в-ва. Методи, якими вона проводилася, нерідко були пов'язані з порушенням прав сільс. населення.

Літ.: Павлов И. В. Колхозное право. М., 1960; Беляева 3. С. Источники колхозного права. М., 1972; Семчик В. И. Кооперация и право. К., 1991; Кооп. право. К., 1998.

В. I. Семчик.

 

Схожі за змістом слова та фрази