Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кіні-клас arrow КІСТКА
   

КІСТКА

— основна частина скелета хребетних тварин і людини. З суглобами, зв'язками та м'язами, прикріпленими до них, К. утворюють опорно-руховий апарат. За формою розрізняють довгі трубчасті К. (плечова, стегнова), довгі дуговидні (ребра), короткі (хребці, К. зап'ястка) і плескаті, або широкі (К. черепа). У довгих К. розрізняють тіло — діафіз та два потовщені кінці — епіфізи. До складу К. входять кісткова тканина, окістя, хрящова тканина, кістковий мозок, кровоносні та лімфатичні судини, нерви (що проходять у гаверсових каналах). Кісткова тканина є різновидом сполучної тканини; відзначається високим вмістом мін. солей (гол. чин. фосфорнокислого кальцію). Складається з клітин (остеобластів, остеоцитів) і міжклітинної речовини — тонких волокон осеїну. За характером розташування цих волокон розрізняють кісткову тканину грубоволокнисту (волокна йдуть у різних напрямах) і тонковолокнисту, або пластинчасту (волокна розташовані паралельно одне одному і утворюють пластинки і балки). Пластинки і балки розміщені відповідно до напряму дії сили стиску, розтягу, скручування, що забезпечує механічну міцність К. Залежно від щільності розташування пластинок і балок розрізняють компактну і губчасту речовини К. Компактна речовина становить поверхневу зону всіх К., але найбільше її в діафізах трубчастих К. Губчаста речовина має складну коміркову структуру і переважає в епіфізах трубчастих та в коротких К. Структура К. змінюється протягом життя організму. К. розвиваються з ембріональної сполучної тканини — мезенхіми безпосередньо або проходячи стадію хряща. Див. також остеологія.

Кістка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази