Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
   

КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО

- адм-тер. одиниця Лівобережної України у складі Рос. імперії у 80—90-х рр. 18 ст. Адм. центр — Київ. Підготовка до утворення у межах Лівобереж. України 3 намісництв — Київ., Черніг. і Новгород-Сіверського — почалася ще 1779 з метою ліквідації автономії України та її полково-сотенного адм.-політ, і військ, устрою та уніфікації всієї системи адм. і суд. органів у Росії. К. н. утворено згідно з указом цар. уряду від 16.ІХ 1781. Фактично існувало у 1782—96. Заданими ревізії 1782, у К. н. було 11 міст, 43 містечка, 3857 сіл, хуторів, слобід з нас. 389 610 осіб чол. статі (крім дворян). Його очолював намісник, що мав надзв. повноваження від царя. До складу К. н. увійшла значна частина території колишніх Київ., Переясл., Лубен, та Миргородського полків, а також невеликі тер. Гадяцького, Ніжинського і Прилуцького полків. Намісництво поділялося спочатку на 11 повітів: Київський, Голтвянський, Городиський (з 1789 — Градизький), Золотоніський, Козелецький, Лубенський, Миргородський, Остерський, Переяславський, Пирятинський, Хорольський. У 1791 до К. н. було приєднано Зіньківський, Гадяцький і частину Лохвиць-кого пов. з Черніг. намісництва. Після третього поділу Польщі (1795) до К. н. у 1796 було включено Димерський, Канівський, Корсунський, Богуславський і Васильківський повіти Київського воєводства.

Після ліквідації К. н. указом рос. імператора Павла І від 12(23).XII 1796 територія К. н. в основному увійшла до складу Київської губернії та Малоросійської губернії.

Літ.: Описи Київ, намісництва 70—80 років XVIII ст. К., 1989.

А. А. Ситник.

 

Схожі за змістом слова та фрази