Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow судо-сусл arrow СУНЬ ЯТСЕН
   

СУНЬ ЯТСЕН

(12.ХІ 1866, повіт Сяншань, тепер Чжуншань, пров. Гуандун — 12.ІІІ 1925, Пекін) -кит. революціонер-демократ. Н. в сел. сім'ї. В 1892 закінчив мед. ін-т в Сянгані (Гонконгу). На чолі створених ним революц. орг-цій Сінчжунхой (Т-во відродження Китаю, засн. 1894), потім Тунменхой (засн. 1905) боровся за повалення правлячої в Китаї маньчжурської дин. Цін. Програмою кит. революц. демократії стали вироблені С. Я. "три нар. принципи": націоналізм [повалення маньчжур, династії і встановлення суверенітету кит. (ханьської) нації]; народовладдя (запровадження республіки), нар. благоденство (зрівняння прав на землю в дусі утопічних ідей амер.-бурж. економіста Г. Джорджа). В кін. грудня 1911 в ході бурж. Сіньхайської революції, яка почалася в країні, С. Я. був обраний першим тимчасовим президентом Кит. республіки, проте незабаром після зречення маньчжурської династії (12.ІІ 1912) під тиском внутр. феод. реакції та імперіалістичних д-в був змушений відмовитися від цієї посади на користь лідера мілітаристів Юань Шікая. Величезний вплив на С. Я. мала Велика Жовтн. соціалістич. революція 1917 в Росії. На поч. 20-х pp. в Гуанчжоу він очолив революц. уряд Пд. Китаю, активну і безкорисливу допомогу якому подала Країна Рад. На прохання С. Я. Рад. уряд 1923 направив на пд. Китаю як політ. радника революціонера-більшовика М. М. Бородіна, а також групу військ. спеціалістів на чолі з П. А. Павловим, потім В. К. Блюхером. За їхньою діяльною участю було створено Нац.-революц. армію Китаю та проведено реорганізацію партії гоміндан. С. Я. дав нове тлумачення "трьох нар. принципів", розглядаючи націоналізм як боротьбу проти імперіалізму і рівність всіх національностей Китаю, народовладдя як встановлення демократичної республіки, а нар. благоденство — як обмеження капіталу і проведення аграрної реформи. Збагачені новим змістом "три нар. принципи" стали програмою створеного 1924 єдиного антифеод. і антиімперіалістичного фронту гоміндану і Компартії Китаю (КПК). Складовою частиною принципів стали проголошені С. Я. три осн. політ. настанови: непорушний союз з СРСР, союз з КПК, опора на робітничо-сел. маси. В процесі складної еволюції своїх поглядів С. Я. подолав ідеї кит. великодержавного шовінізму, яким він віддав певну данину, став на кінець життя активним поборником союзу кит. та ін. пригноблених народів Сходу з СРСР для спільної боротьби проти імперіалізму. В. І. Ленін дав високу оцінку діяльності С. Я., назвавши його революційним демократом, повним благородства і героїзму (Повне зібр. тв., т. 21, с. 384).

Ю. В. Чудодєєв.

сунь ятсен - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази