Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АВТОКРАТІЯ
   

АВТОКРАТІЯ

(грец. аитохратєіа — самовладдя) — форма держ. правління, що виявляється у необмеженій і безконтрольній владі однієї особи. Типовими ознаками А. є одноосібність владування (монарх, вождь тощо), система успадкування влади, спе-циф. характер її легітимності. Класичні автократ, режими — деспотії Старод. Сходу, Рим. та Візант. імперій, абсолютні монархії пізнішого періоду. їхня спільна прикмета — цілковита залежність підлеглих від волі верховного правителя, відсутність контролю сусп-ва за його діяльністю. Воля автократа має силу закону, він здійснює водночас законод. і викон.-розпорядчі функції, контролює суд. органи. Термін повноважень автократа законодавчо не обмежений або визначається ним самим. Задля демонстрації підтримки правителя народом іноді проводяться референдуми та плебісцити, які, втім, не відбивають адекватно ні волю більшості, ні інтереси електорату. Автократ юридично не відповідає за свої дії або ж існуючий держ.-правовий механізм фактично не передбачає таку його відповідальність.

А. — явище історичне. У рабовласн. та феод, д-вах самовладдя виступало у формі деспотії, яка нерідко набувала рис абсолют, сваволі і насильства — тиранії. Своєю суттю А. близька до крайнього авторитаризму, що не визнає принципу поділу влади, за якого відсутні правові обмеження правлячої верхівки, ігноруються вимоги автономії особи, немає гарантій прав і свобод гр-н. Спільним для А. та авторитаризму є і те, що відносини між владою і підлеглими значною мірою грунтуються на засобах примусу, насильстві, а легітимні та моральні норми відіграють другорядну роль або взагалі ігноруються. Саме це характерне для політ, режимів крайнього авторитарного типу — фашист, диктатури.

Поняття «А.» застосовують і для визначення необмеж. повноважень у будь-якій сфері держ. діяльності. Якщо д-ві загрожують нестабільність, анархія, безвладдя, концентрація влади в одних руках певною мірою виправдана. Але коли особистість, наділена необмеженими повноваженнями, розглядається як щось самодостатнє, що підпорядковує собі правові та моральні засади сусп-ва, це стає небезпечним і для самої влади, і для всієї д-ви.

Літ.: Brzezinski Z., Fridrich С. Totalitarian" dictatorship and autocracy. Cambridge, 1965; Якушик В. M. Гос-во переход, типа (вопросы теории). К.,1991; Гаджиев КС. Тоталитаризм как феномен XX века. «Вопр. философии», 1992, № 2. В. С. Пазенок.

 

Схожі за змістом слова та фрази