Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛІТОЧИСЛЕННЯ
   

ЛІТОЧИСЛЕННЯ

- система відліку та обчислення великих проміжків істор. часу. Виникло на фунті панівних у сусп-ві переказів і міфів про початок і кінець світу та циклічний рух часу, легенд про заснування (засновників) відповідного роду, реліг. уявлень про реальні чи міфічні постаті засновників релігії, віровчення, знань про періоди правління монарх, династій та окр. правителів і т. ін. Так, єгиптяни рахували роки за династіями живих богів-фараонів, римляни — від міфічної дати заснування Рима, греки — за роками нібито запроваджених богами олімпіад; в іудаїзмі прийнято рахувати роки від створення світу, у христ. країнах — від року народження Ісуса Христа. Давньоруські літописці вели відлік часу «від створення світу». Напр.. смерть великої кн. Ольги сталася 11.VII 6477 (969), а смерть великого кн. Володимира датовано 15.УІІ 6523 (1015). Таку саму хронологію іноді застосовували й козац. літописці 18 ст., напр., якщо треба було виділити якусь основоположну або поч. дату. Так, у Літописі Самійла Величка 1648 рік позначений як

7156 рік «від створення усього живого». У руських літописах Л. визначалося також хронол. інтервалами правління княжих династій або окр. князів: напр., князювання «от первого лъта Игорева до первого лъта Святьславля». У Середні віки в христ. країнах застосовувалося Л. за 15-річ-ними циклами, званими індиктами, зокрема в Україні за часів Лит.-Руської д-ви. Поряд із загальноусталеним, традиційним Л. велося і допоміжне Л., аби виокремити «еру» за роками правління монарха. Під час Великої франц. революції постановою Конвенту від 5.Х 1793 попереднє христ. Л. було замінено на нове — республіканське, при цьому нову еру було вирішено рахувати від 22.IX 1792, дня. який ішов за днем першого засідання Конвенту і проголошення республіки та збігався з днем осіннього рівнодення.

Системи, види, характер Л. або хронол. систем, яких налічується понад 200, вивчає істор. хронологія — наука про вимір часу, за допомогою якої шляхом вивчення і зіставлення писем, джерел визначають точні дати істор. подій і док-тів, перекладають на сучасну систему Л. дати інших Л., подій давньої історії, відомі за джерелами під певними роками правління фараонів (у Єгипті), архонтів (в Афінах), консулів, імператорів (у Римі), пап, патріархів і т. ін. З Л. тісно пов'язане літописання, яке веде хронологію істор. подій у порядку літ, прийнятому в Л. Водночас Л. слід відрізняти від календаря, оскільки кладеться в основу останнього як точка відліку. Так, Л. за юліанським (від імені Юлія Цезаря) календарем, що був схвалений пізніше Нікейським собором (325), почалося 1.1 45 до н. е., в Росії — 1.1 1700 (згідно з указом Петра І від 20.ХІІ 1699), а за григоріанським (від імені рим. папи Григорія XIII) календарем, затвердженим папською буллою, — 15.Х 1582, у христ. д-вах — від часу втілення Бога у плотське тіло Ісуса Христа — Першого дня нашої ери .

Ю.Я.Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази