Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow камб-кант arrow КАНАДА
   

КАНАДА

— держава в Північній Америці. Розташована в пн. частині материка та на численних прилеглих о-вах. На Зх. омивається водами Тихого, на Пн.— Пн. Льодовитого, на Сх.— Атлантичного океанів. В адм. відношенні поділяється на 10 провінцій і 2 території (див. таблицю). Карти див. на окремому аркуші, с. 512—513.

Державний лад. К.— конституційна монархія. Входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією. Єдиної конституції немає, діє "Акт про Британську Північну Америку" (1867), а також ряд ін. актів (напр., Вестмінстерський статут 1931). За держ. устроєм — федерація. Формально главою д-ви є англ. король (королева), якого представляє генерал-губернатор, призначений королем. Вищий орган законодавчої влади — двопалатний парламент у складі сенату (сенатори призначаються генерал-губернатором за поданням прем'єр-міністра і виконують свої функції до досягнення 75-річного віку) і па лати громад, що обирається населенням строком на 5 років. Виконавчу владу здійснює уряд — кабінет міністрів на чолі з прем'єр-міністром, який має велику реальну владу. У провінціях діють Законодавчі збори, що їх обирає населення, та уряди. Королівську владу в них представляють лейгенант-губернатори, що призначаються генерал-губернатором за поданням уряду. В. І. Євінтон.

Природа Берегова лінія К. розчленована численними затоками й фіордами. Більшу частину гер. країни займають рівнини і плато. Гол. з них — Центральні рівнини (Манітобська низовина, низовина р. Маккензі рівнини Альберти й Саскачевану га ін.), Лаврентійська височина (переважають озерно-горбисті форми рельєфу), низовина Гудзонової зат. На Зх.—гірська система Кордільєр Північної Америки з найвищою вершиною К.— г. Логан (вис. 6050 м), на Пд. Сх. — Аппалачі Поверхня островів Канадського Арктичного архіпелагу переважно рівнинна, лише вздовж пн.-сх. узбереж простягаються гори заввишки до 1500—2000 м. У надрах К.— поклади заліз., мідних уранових нікелевих і свинцево-цинкових руд, золото, срібло, платина, хроміти, азбест, молібден, кобальт, титан, гіпс та ін. корисні копалини. Клімат на Пн. країни арктичний та субарктичний, на Пд.— помірний, переважно континентальний. Пересічна т-ра січня від —35° на Пн. до +4? на Пд., липня — від +4, +7° на Пн. до +16, +18? на Пд. Пересічна річна кількість опадів у центр. районах 250— 400 мм, на зх. узбережжі — понад 2500 мм, на сх.— до 1250 мм. Річкова сітка досить густа. Найбільші ріки: Святого Лаврентія ріка, Маккензі. Юкон, Саскачеван, Фрейзер. Багато озер: Велике Ведмеже озеро. Велике Невільниче озеро, Вінніпег, на Пд. Сх., на кордоні з США — Великі озера. На значній частині тер. К. переважає тундрова рослинність (карликова береза, верба, лучні трави та ін.) на торфово-глейових грунтах та лісова (бл. 30% гер. країни, переважно хвойні ліси) на підзолистих. На Пд.— степова рослинність (прерії) на чорноземних, каштанових та бурих грунтах. У Кордільєрах — каштанові грунти, які вище змінюються гірсько підзолистими й гірсько-тундровими. На тер. К. створено нац. та провінціальні парки; гол. з них — Банф, Вуд-Баффало, Глейшер, Алгонкін, Гарібальді.

Населення. Осн. населення К.— англо-канадці (бл. 44%) і франко-канадці (бл. 27%), живуть також і порівняно недавні (кін. 19 — поч. 20 ст.) іммігранти — німці, українці, італійці, голландці, поляки, євреї, норвежці, угорці, росіяни китайці, японці та ін. Корінним населенням К. є ескімоси та індіанці. Більшість індіанців мешкає в резерваціях. Щодо них проводиться політика дискримінації. Офіц. мови — англійська і французька. Пересічна густота нас.— 2,3 чол. на 1 км2 (1978, оцінка). Переважна частіша населення живе в пд. і пд.-сх. районах К. Міське нас. становить 76% (1971). Найбільші міста: Монреаль, Торонто, Ванкувер, Вінніпег, Гамільтон, Едмонтон, Квебек, Оттава, Калгарі.

Історія. До європ. колонізації на тер. К. налічувалося понад 50 племен індіанців і ескімосів (на Пн.), які перебували на стадії первіснообщинного ладу. В 1497 в К. прибула англ. експедиція Дж. Кабота, 1534 — франц. експедиція Ж. Картьє; 1583 Англія захопила о. Ньюфаундленд. У 17 ст. було засн. франц. колонію Нова Франція і англ.— Нова Шотландія. Англо-франц. суперництво переростало в збройні сутички. Внаслідок Семилітньої війни і 756—63 Великобританія захопила Нову Францію. Конституційним актом 1791 Великобританія встановила кордони й устрій своїх володінь у Пн. Америці. Колоністи витісняли й винищували індіанців у Сх. К. Імміграція з Європи в 1-й пол. 19 ст. стимулювала розвиток капіталістичних відносин. У 1837 вибухнуло повстання поселенців проти англ. колонізаторів, очолюване У.-Л. Макензі й Л.-Ж. Папіно, яке було придушене. Проте метрополія була змушена провести реформи: 1841 об'єднано провінції з англ. і франц. населенням, 1854 ліквідовано феод. систему землеволодіння, 1867 Актом про Брит. Пн. Америку засновано "домініон К." у складі пров. Онтаріо, Квебек, Нова Шотландія, Нью-Брансуїк. У 1870 до К. приєднано тер. Компанії Гудзонової зат., 1871 — Брит. Колумбію, 1873 — о. Принца Едуарда. У К. зростав пром. пролетаріат, набував сили профспілковий рух. Пром. переворот проходив водночас з освоєнням зх. територій. За законом 1872 іммігранти безплатно одержували гомстеди (наділи по 160 акрів, або 64 га). В 1869— 70 і 1885 відбулися масові повстання індіанців і метисів під проводом Л. Ріля. Повстання було придушено, його керівника страчено. Гол. особливістю канад. монополістичного капіталізму стала його зростаюча залежність від англ., а згодом і амер. капіталу. Канад. уряд проводив політику протекціонізму, водночас залучав іноз. капітал; 1897 встановлено систему преференцій (зниженого мита) з Великобританією. У 1904 засновано Соціалістичну партію, 1911 — С.-д. партію К. У 1-й світовій війні К. виступила в складі Антанти. Під впливом Великого Жовтня посилився антимонополі-стичний рух. У 1921 засновано Компартію К. (КПК). Імперська конференція 1926 й Вестмінстерський статут 1931 надали К. та ін. домініонам юрид. прав, рівних з метрополією. Під час світової екон. кризи 1929—33 КПК організувала відсіч трудящих наступові реакції. У 2-у світову війну К. вступила 10.IX 1939 на боці Великобританії; 1943—45 брала участь у

воєнних діях в Італії та Франції. 12.VІ 1942 між СРСР і К. встановлено дипломатичні відносини. У 1949 до складу К. ввійшла англ. колонія Ньюфаундленд. К. сприяла проведенню Маршалла плану. З 1949 К.— член НАТО. Правлячі кола К. брали активну участь у "холодній війні". За амер.-канад. угодами 1947, 1953, 1955, 1958 в К. розміщено військ. бази США. В 1963—79 при владі перебувала Ліберальна партія. Уряд П.-Е. Трюдо (прем'єр-міністр 1968—79), виходячи з нац. інтересів, проводив більш реалістичний курс "канадизації". К. підписала Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі 1975 Зміцнюючи свій суверенітет, вона дещо скоротила воєнну участь у НАТО. В 70-х рр. в К. загострилося нац. питання. Сепаратистська Квебекська партія (засн. 1963), яка 1976 прийшла до влади в пров. Квебек (з переважно франко-канад. населенням), наполягає на виділенні її в окрему д-ву. Внаслідок парламентських виборів 22.V 1979 в К. до влади прийшли консерватори (прем'єр-міністр — Дж. Кларк). З 1945 К.— член ООН. Між К. та СРСР підписано ряд угод: про наук.-тех. співробітництво, протокол про консультації на випадок загрози мирові, угода про обміни (1971), про наук. (1972), наук. і культурне (1973), екон. (1976, 1977) співробітництво.

Л. О Лещенко.

Українці в Канаді. В К., за даними перепису 1971, налічується 580,7 тис. осіб укр. походження (80% становлять ті, хто народився й виріс у К., інші — вихідці з України). Найбільше їх мешкає в пров. Онтаріо, Альберті, Манітобі, Саскачевані, понад 40% зосереджено в містах Вінніпегу, Едмонтоні, Ванкувері, Монреалі. Масова еміграція, переважно із західноукр. земель, що перебували під владою австро-угор. монархії, почалася в 90-х рр. 19 ст. і тривала до поч. 30-х рр. 20 ст. (див. Українська трудова еміграція). Канад. влада, зацікавлена в дешевій та безправній робочій силі, певний час сприяла переселенню українців до К. В 1896—1914 сюди прибуло 170 тис. українців. Поступово приплив їх зменшувався і в 30-х рр. практично припинився. Після 2-ї світової війни до К. емігрувала частина г. з. переміщених осіб. З самого початку поселення в К. укр. емігранти зазнавали визиску й дискримінації, особливо в роки спадів виробництва та екон. криз. Багато переселенців з України повернулося на батьківщину. Укр. еміграція кін. 19 — поч. 20 ст. була переважно трудовою, осн. масу її становили селяни. За роки життя в К. в середовищі укр. переселенців і їхніх нащадків відбулися зміни в соціально-класовій структурі, зокрема виділився незначний прошарок дрібної й серед. буржуазії. Проте переважну більшість, як і раніше, становлять трудові верстви. За минулі роки зросла кількість робітників та осіб зі спец. профес. підготовкою, число зайнятих у с. г. зменшилося. Тепер у пром-сті, на транспорті й у сфері обслуговування працює понад 60% укр. канадців, у с. г.— 17%. Досі зберігається дискримінація за етнічними ознаками. Про це свідчить дещо нижчий від пересічного по країні рівень освіти, заробітної плати й життєвих умов вихідців з України та їхніх нащадків. Українці-іммігранти зробили значний внесок у сусп.-екон. розвиток К. (освоєння зх. пров., розвиток с. г. у степових пров., вугледобувної та деревообр. пром-сті тощо), в її культуру. Як складова частина канад. народу укр. трудова імміграція брала участь у робітн. й фермерському русі. Передова її частина взяла активну участь у соціалістичному русі в К. В 1907 було засн. укр. соціалістичні орг-ції в містах Вінніпегу, Порті дж-ла-Прері Нанаймо. В 1907—08 виходила перша в К. укр. соціалістична газ. "Червоний прапор", а з 1909 — газ. "Робочий народ". У 1910 створено федерацію українських соціал-демократів (з 1914 — Українська соціал демократична партія Канади), що входила до складу С.-д. партії К. Під час 1-ї світової війни, незважаючи на урядові репресії проти укр. переселенців—вихідців з "ворожої" Австро-Угорщини, а також заборону 1940 всіх прогресивних орг-цій, у т. ч. українських, і цькування з боку укр. бурж. націоналістів, трудові верстви укр. канадців продовжували боротьбу за демократичні перетворення, брали участь в антимонополістичній боротьбі. Вони були учасниками "голодних походів" і демонстрацій під час екон. кризи 1929—33; билися в складі інтернаціональних бригад в Іспанії; були серед страйкарів 70-х рр., підтримали всеканад. "День протесту" (жовтень 1976) проти антиробітн. "антиінфляційної" програми уряду. Прогресивні кола укр. етнічної групи виступають за розрядку міжнародної напруженості, за розвиток і поглиблення канад.-рад. відносин. Велику роль у консолідації прогресивного руху канадців укр. походження відіграли громад. орг-ції, зокрема Товариство Український Робітничо-фермерський дім (1918) і Робітниче запомогове товариство (1922), а також газети "Українські робітничі вісті" і "фермерське життя", журнали "Робітниця" та "Бойова молодь", що виходили у 20—30-х рр. Нині прогресивні кола укр. канадців гуртуються навколо Товариства об'єднаних українських канадців (ТОУК). Значну роль у житті укр. імміграції відіграють зв'язки з Рад. Україною. Трудящі-українці К. палко вітали перемогу Великого Жовтня, активно включились у рух солідарності "Руки геть від Росії!". Вони здійснювали посильну допомогу рад. народові під час Великої Вітчизн. війни та в перші повоєнні роки: збирали кошти на мед. обладнання військ. госпіталів, на допомогу укр. рад. дітям, батьки яких загинули в боротьбі проти фашизму. Цю діяльність спрямовувало Укр. т-во допомоги Батьківщині (з 1948 — ТОУК). Прогресивні орг-ції та преса укр. канадців, зокрема газ. "Життя і слово" й жури. "Юкрейніан канейдіан", активно популяризують успіхи Рад. України в сім'ї братніх народів СРСР, надбання укр. рад. культури. Значно пожвавилися культурні зв'язки канадців укр. походження з УРСР після створення 1960 Товариства "Україна". За допомогою громад. орг-цій УРСР в К. споруджено пам'ятники Т. Шевченку (Палермо, 1951, скульптори М. К. Вронський, О. П. Олійник), І. Франку (Вінніпег, 1956), В. Стефанику (Едмонтон, 1973), Лесі Українці (Саскатун, 1976, скульптор Г. Н. Кальченко) й відкрито музеї цих письменників. Прогресивні кола на чолі з ТОУК ведуть різноманітну культурно-осв. роботу серед канадців укр. походження. Вони дають рішучу відсіч антирад. діяльності укр. бурж. націоналістів, гол. центром яких є Комітет українців К. (засн. 1940), викривають справжню суть бурж. націоналізму й укр. уніатської церкви, борються проти націоналістичних фальсифікацій сучасного сусп.- екон. й культур. розвитку УРСР.

В Б Євтух.

Політичні партії, профспілки. Прогресивно-консервативна партія, засн. 1854. Правляча, виражає інтереси великої буржуазії та заможного фермерства (в основному — в зх. пров.). Ліберальна партія Канади, засн. 1873. Нова демократична партія, засн. 1961. С.-д. напряму. Партія соціального кредиту, засн. 1935. Права, виражає інтереси переважно великих землевласників. Комуністична партія Канади (КПК), засн. 1921. Комуністична партія Квебека, засн. 1965. Складова частина КПК. Канадський робітничий конгрес, засн. 1956. Входить до МКВП. Конфедерація національних профспілок, засн. 1921. Діє в основному в пров. Квебек.

Л. О Лещенко.

Господарство. К.— високорозвинута капіталістична індустріально-аграрна країна, яка за обсягом валового внутр. продукту посідає 7-е місце в капіталістичному світі та одне з перших місць за його розмірами в розрахунку на душу населення. У 1977 на К. припадало 3,1% пром. виробництва і 4% експорту товарів капіталістичних країн. Характерне значне проникнення в економіку країни іноз. капіталу, особливо США. В 1975 монополії США контролювали 47% виробн. валового внутр. продукту К. Уряд вживає заходів щодо обмеження експансії монополій США. К. належить 1-е місце в капіталістичному світі за експортом пиломатеріалів, паперової маси й паперу, руд і концентратів кольорових металів, срібла, платини, урану, металічного нікелю й цинку, азбесту, калійної солі та одне з перших місць за експортом пшениці, ячменю, природного газу, заліз. руди, алюмінію, металічного свинцю, міді, сірки. В умовах заг. кризи капіталізму 70-х рр. розвиток г-ва К. чазнає періодичних спадів. Так, темпи росту валового продукту (в цінах 1971) знизилися з 4,9% 1976 до 2,6% у 1977. Число безробітних на кін. 1977 становило 991 тис. чол. (8,3% самодіяльного нас. проти 7,5% у 1976). Ціни на поч. 1978 зросли майже на 10% (особливо на продукти харчування, паливо та імпортні товари).

Промисловість. У 1977 вироблено 308 млрд. кВт • год електроенергії, з них бл. 75% — на ГЕС. Діє ряд АЕС. За розмірами видобутку мінеральної сировини в капіталістичному світі К. поступається лише США. Добувають руди заліза (на п-ові Лабрадор), міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену, кобальту, титану; золото, срібло, платину, уран, азбест (у межах Канадського щита і Кордільєр), калійні солі тощо. Все більшого значення набуває експлуатація мінеральних багатств на Пн. країни.

Річна потужність нафтопереробних з-дів — 108 млн. т (1978). Осн. центри нафтопереробки — Монреаль, Сарнія. В обробній пром-сті провідна роль належить машинобудуванню, переважно трансп. (автомобілі, літаки, вагони, локомотиви, судна). Розвинуте також виробн. тракторів, с.-г. машин, енергосилового обладнання, машин для лісопаперової та гірничої пром-сті, засобів зв'язку тощо. Осн. центри — Торонто, Монреаль, Уїнсор, Гамільтон, Брантфорд, Ошава, Галіфакс, Ванкувер. Підприємства чорної металургії зосереджені у Гамільтоні, Су-Сент-Марі; виплавка алюмінію (на девізних бокситах і глиноземі) в Арвіді й Кітіматі; кольорових металів — у Порт-Колборні, Норанді, Садбері, Томпсоні, Флін-Флоні, Трейлі. Хім. підприємства виробляють продукти осн. хімії, мінеральні добрива, синтетичний каучук, пластмаси (Сарнія, Монреаль, Торонто, Ніагара-Фолс, Кітченер). За обсягом виробн. пиломатеріалів, паперу і картону К. посідає 3-є місце в капіталістичному світі, після США і Японії, а як виробник газетного паперу — 1-е місце. Осн. центри — пров. Британська Колумбія (пиломатеріали) та Квебек (паперова маса й папір). З галузей харч. пром-сті найбільше розвинуті м'ясна, мол., борошномельна, рибна і спирто-горілчана. Є текст., шкіряно-взут. і швейні підприємства (Монреаль. Торонто, Ванкувер, Вінніпег).

Сільське господарст-в о характеризується високим рівнем товарності, механізації та спеціалізації ферм. Відбувається процес концентрації зем. власності й розорення дрібних ферм. В обробітку — 43,8 млн. га землі. Переважає рослинництво. К.— один з найбільших у світі виробників пшениці. Осн. райони зернового г-ва — прерії в провінціях Саскачеван, Альберта, Манітоба. Збір осн. с.-г. культур (тис. т, 1977): пшениці — 19 741, ячменю — 10 484, вівса — 5124, кукурудзи — 3475. Вирощують також кормові трави, жито, льон, рапс, сою, цукр. буряки, картоплю, тютюн, овочі й фрукти. Тваринництво переважно м'ясного напряму. Поголів'я великої рогатої худоби — 14,7 млн. (1977). Розвинуті також лісове г-во, рибальство, звірівництво, хутровий промисел.

Транспорт. Довж. (тис. км, 1977): автошляхів — 829, у т. ч. з твердим покриттям — 678, з-ць — 61. Тоннаж мор. флоту — 4 млн. т дедвейт. Важливе значення має судноплавство по Великих озерах і глибоководному шляху р. Святого Лаврентія. Найбільші мор. порти — Ванкувер, Монреаль, спеціалізовані — Сет-Іль, Тандер-Бей (вивіз заліз. руди і зерна). Довж. магістральних нафтопроводів — 30 тис. км, газопроводів — 39 тис. км. Гол. міжнар. аеропорти — у Монреалі, Торонто, Ванкувері. Зовнішня торгівля. Понад 60% експорту К. становлять сировина, напівфабрикати і продовольство. Вивозять папір, паперову масу, пиломатеріали, пшеницю, нікель, алюміній, заліз. руду, мідь, азбест, уран, калійні солі тощо. Довозять гол. чин. машини і пром. устаткування. Осн. торг, партнери — США (бл. 70% обсягу зовн. торгівлі), Японія, країни Європейського економічного товариства. К.— значний експортер капіталу. Грошова одиниця — канад.долар. За курсом Держбанку СРСР 100 канад. доларів = 55,4 крб. (серпень 19/9).

Н М Юрковський.

Медичне обслуговування. У 1975 в К. було 208,9 тис. лікарняних ліжок (1 ліжко на 106 ж.). Майже всі лікарні в К. платні. Мед. допомогу в 1979 подавали 40,1 тис. лікарів (17,3 лікаря на 10 тис. ж.) та 9487 зуб. лікарів. Лікарів готують у 15 мед. школах, більшість яких — при ун-тах. Відомі бальнеологічний курорт Гот-Спрінгс, кліматичні станції на о-вах Ньюфаундленд, Кейп-Бретон, у провінції Нью-Брансуїк, туберкульозні санаторії в Монреалі, на оз. Маскока, в Манітобі, Новій Шотландії. Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В К. історично склалися дві шкільні системи — англ. і франц. Англ. подібна до шкільної системи США: 12-річна загальноосв. школа складається з 6-річної поч., 3-річної молодшої серед. і 3-річної старшої серед. шкіл або 8-річної поч. школи й 4-річиої серед. У пров. Квебек діє франц. система освіти: 6-річна поч. й 5-річна (2 + 3) серед. школи. Поряд з держ. (безплатними) існують приватні (платні), в основному конфесіональні школи. Вік обов'язкового навчання — від 6—7 до 15—16 років (залежно від провінції). У вузах навчання платне. В 1975/76 навч. р. у поч. і серед. школах налічувалося 5,6 млн. учнів; у вузах (ун-тах, ін-тах і коледжах) — 769 тис. студентів. У країні 45 ун-тів: у Торонто (засн. 1827), Ванкувері (засн. 1908), Монреалі (засн. 1876), Йорку (засн. 1959), два ун-ти в Квебеку, у Фредеріктоні —найстаріший, засн. 1785, та ін. Наук. установи: Королів, т-во К., Рада досліджень у галузі соціальних наук, Рада мед. досліджень, усі — в Оттаві, ряд н.-д. ін-тів у галузі лісівництва й с. г. Найбільші б-ки: парламенту, публічна, Нац., Нац. наук., усі — в Оттаві, публічні в Монреалі й Торонто, а також б-ки при Торонтському, Монреальському, Ванкуверському ун-тах та ін. Нац. музей К., Нац. галерея, Нац. центр мистецтв — в Оттаві. Королівський музей пров. Онтаріо й худож. галерея в Торонто, худож. музей у Монреалі, музей пров Квебек в м. Квебеку та ін.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1977 в К. виходило понад 100 щоденних газет англ. і 12 франц. мовами заг. тиражем 5,4 млн. прим., 726 щотижневих газет англ. і 197 франц. мовами (3 млн. прим.), бл. 120 газет мовами ін. етнічних груп (600 тис. прим.), а також бл. 800 ін. періодичних видань. Найбільші щоденні газети: англ. мовою — "Глоб енд мейл" ("Всесвіт і пошта", з 1844)— національно-буржуазна, "Торонто стар" ("Зоря Торонто", з 1892) — підтримує Ліберальну партію, "Газеті" ("Газета", з 1778) — виражає інтереси монополістичної буржуазії, "Сітізен" ("Громадянин", з 1843) — ліберальна, "Оттава джорнел" ("Газета Оттави,"- з 1885) — консервативна, "Ванкувер сан" ("Сонце Ванкувера", з 1886) — ліберальна; франц. мовою — "Пресс" ("Преса", з 1884) — виражає інтереси великої франко-канад. буржуазії, "Солей" ("Сонце", з 1896) — ліберальна, "Девуар" ("Обов'язок", з 1910) — ліволібе-ральна. Щотижнева "Канада га-зетт" ("Газета Канади", з 1867) — офіц. орган уряду англ. і франц. мовами. Щоденна газ. "Канейдіан трібюн" (з 1940) — центр. орган Компартії К.; двотижневик "Ком'юніст в'юпойнт" ("Комуністична точка зору", з 1969) — теор. і політ. журнал КПК, "Лотта унітаріа" ("Спільна боротьба", з 1977)— газета КПК італ. мовою, "Комба" ("Бій") — орган Компартії Квебеку франц. мовою. Про укр. пресу див. розділ "Українці в Канаді". Найбільше нац. телеграфне агентство Канейдіан Пресс, засн. 1917. Належить кооп. об'єднанню. Саузем Ньюс Сервіс — агентство газетного тресту "Саузем компані". Держ. радіо- і телеслужба Сі-Бі-Сі (Радіо Канада) засн. 1936. Радіомовлення — з 1926, телебачення — з 1952.

О. В. Зайчук.

Література. Фольклор корінного населення К. (індіанців, ескімосів) передається з покоління в покоління. Л-ра К. сформувалася в основному англ. (18 ст.) і франц. (19 ст.) мовами. У зв'язку з імміграцією у К. виникла (на поч. 20 ст.) й україномовна л-ра. Література англійською мовою. Тяжкі умови колоніальної залежності К. сповільнили розвиток її нац. л-ри. Найвідоміший твір л-ри 18 ст.— епістолярний роман Ф. Брук "Історія Емілі Монтегю" (1769) про побут першопоселенців Квебеку. В 19 ст. широке визнання здобули гумористичні побутові нариси Т.-Ч. Гелібертона, істор. романи Дж. Річардсона, У. Кербі та ін. Поетеса 2-ї пол. 19 ст. П. Джонсон присвятила життя захисту прав індіанців, літ. опрацюванню їхнього фольклору. Під впливом англ. романтизму перебували поетеса І.-В. Крофорд, поет Ч. Сенстер (2-а пол. 19 ст.), поети кін. 19 — 1-ї пол. 20 ст. У. Кемпбелл, Ч.-Дж.-Д. Роберте, Б. Кармен, меншою мірою — Д.-К. Скотт. На поч. 20 ст. виступила Ф.-Г.-Р. Лайвсєй — письменниця й перекладачка творів укр. л-ри. Піднесення робітн. руху після 1-ї світової війни посилило прогресивні тенденції в л-рі. Сусп. мотиви помітні в творчості Е.-Дж. Претта, Ф.-Р. Скотта, Р.-Д.-К. Фінча, А.-Дж.-М. Сміта. Популярним повістям пригодницького регіонального характеру Ралфа Коннора (Ч.-У. Гордона), Ф.-Ф. Грова, Грея Аула (Дж.-С. Белені), Т.-Г. Редделла, Д. Уокера притаманні риси критичного реалізму. Популярністю користуються повісті письменниць Л.-М. Монтгомері, М. де ла Рош, Гв. Грегем. Значне місце в л-рі 20 ст. займають твори письменника-анімаліста Е. Сетона-Томпсона та сатирично-гумористичні оповідання С.-Б. Лікока. Прогресивну спрямованість л-ри 70-х рр. К. визначають поезія Л. Дьюдека, І. Лейтона, А. Перді, О. Наулана, Р.-Д.-К. Фінча, М. Етвуд, проза Г. Мак-Леннана, П. Пейдж, М.-Е. Каллагена, Г. Гарнера, М. Косташ, творчість поета, драматурга, прозаїка укр. походження Дж. Риги та, особливо, Г.-Д. Картера і літературознавця М. Ферлі. Проблема нац. незалежності й самобутності у творчості У.-П. Мак-Доналда й Дж. Уоллеса поєднувалася з боротьбою проти експлуатації, за соціальні перетворення.

Література французькою мовою. Окремі твори франц. мовою (щоденники перших поселенців тощо) відомі з 17 ст. Але інтенсивно франко-канад. л-ра почала розвиватися в 19 ст. Значну роль у цьому плані відіграв Ж.-О. Кремазі — поет, творчість якого внесла в канад. л-ру дух франц. романтичної поезії. Під впливом франц. романтиків, зокрема В. Гюго, писали і Л.-О. Фрешетт та Л.-П. Леме. Найвизначніший прозовий твір 19 ст.— історико-побутова повість Ф. де Гаспебатька "Старовинні канадці" (1862—63). У 20 ст. поети А. Лозо, Е. Нелліган, П. Морен, Р.-Г. Шокетт представляли парнасизм (див. "Парнас") і символізм. Зразком новітньої прози К. є роман Л. Емона "Марія Шапдлен" (1914). У 30-і рр. розвинувся реалізм, що в серед. 40-х рр. став гол. напрямом л-ри. Письменники звернулися до соціальних проблем. Робітн. тематиці присвятили творчість Р. Лемлен, який розвінчував духівництво, лицемірство багатіїв у романі "Місто в долині" (1944), Ж.-Ж. Рішар, Г. Руа (у романі "Де гніздиться куріпка", 1950, та кн. нарисів "Вулиця багатств", 1955, об'єктивно показала життя укр. канадців). Талановитим ліриком був Ж.-Р.-С. Гарно. Поезія Р. Жігера, Ж.-Г. Пілона, Ж. Бро пронизана політ. звучанням, сповнена ідеями боротьби франко-канадців за екон. й політ. права. У прозі кін. 60—70-х рр. виділяється творчість Р. Кар'є. Українська робітничо-фермерська література, що має вже понад 70-річну історію, є складовою частиною л-ри К. Ветераном укр. пролет. поезії -в К. є Д. Рараговський, вірш якого "Гей, до бою!" опубліковано 1907 у газеті "Червоний прапор". У 1903—05 надруковано оповідання на робітн. тематику І. Зелеза, М. Шатульського. Пожвавленню літ. життя сприяло перебування в К. укр. рад. письменників М. Ірчана (1923—29), І. Кулика (1923—27). Твори поетів І. Ковальського, І. Микитина, Я. Манчурака, І. Петрука, Д. Дубини (Д. Захарука) та ін. і прозаїків С. Пури, М. Поповича, А. Понура, Д. Гунькевича, М. Гарасимчука пройняті гострим соціальним змістом. Літературознавцю, історику й публіцисту П. Кравчукові належить багато праць про укр.-канад. літ. зв'язки та історію канадців укр. походження. З середовища укр. трудової імміграції вийшли перекладачі укр. л-ри англ. мовою Дж. Вір та М. Скрипник — лауреат рад. літ. премії ім. М. Горьксго. У Канаді вийшло кілька добірок англ. перекладів творів Т. Шевченка, І. Франка. Майже всі майстри укр. л-ри представлені на сторінках україномовної прогресивної преси та в англ. перекладі на сторінках журн. "Юкрейніан Канейдіан". На Україні опубліковано в перекладах укр. мовою твори Г.-Д. Картера, Дж. Уоллеса, Е. Сетона-Томпсона та ін.

Р. П. Зорівчак.

Архітектура. Житлом індіанців К. були землянки, вігвами, вкриті шкурами намети-типі, а також каркасні, обшиті деревом будинки. В 17—19 ст. поширилися традиції франц. архітектури (житл. будинки, церкви, громад. будівлі; арх. Ж. Демер, Т. Байарже). У 2-й пол. 18 — на поч. 19 ст. в колонізованій англійцями частині К. споруджували дерев'яні каркасні та кам. будівлі в дусі класицизму (арх. Дж. Меррік). З серед. 19 ст. розвивалися міста (Оттава, Монреаль, Торонто, Квебек), будувалися споруди еклектичної архітектури (архітектори Е. Леннокс, Дж. Лайл). З кін. 19 ст. посилився вплив архітектури США (висотні конторські будівлі, готелі; архітектори Ф. Дарлінг, Дж. Пірсон). З серед. 20 ст. споруджуються з залізобетону великі пром. і громад. комплекси сучас. архітектури (комбінат Аннесіс-Айленд і ратуша в Торонто, пл. Віль-Марі, Всесвітня виставка, Олімпійський комплекс, усі — в Монреалі). Образотворче мистецтво. Найдавнішим на тер. К. є мистецтво індіанців і ескімосів. Мистецтво індіанців представлене різьбленням, розписом, гравіруванням на дереві, плетінням, яскравими візерунчастими тканинами, прикрасами з пір'я й черепашок, масками з дерева й соломи, вишиванням голками дикобраза, шерстю лося та оленя. Ірокези виробляли з глини фігурні люльки; хайда і тлінкіти вирізували з дерева й розфарбовували тотемні стовпи і маски, ескімоси з каменю, кістки й рогу — фігурки людей і тварин. З часів європ. колонізації в К. почало розвиватися мист., завезене сюди з Франції та Англії, однак воно набуло своєрідних рис. У 17 — на поч. 19 ст. виникли портретний і культовий живопис; створювалися статуї з дерева, срібне начиння, акварельні пейзажі. В серед. 19 ст. виступили самобутні пейзажисти, майстри жанрових сцен з сел., провінційного або індіан. життя (П. Кейн, К. Кріггоф, Г. Уотсон, Г. Уокер). В 20 ст. склалася нац. школа пейзажу, пройнятого романтикою суворих півн. просторів (Дж.-У. Морріс, Т. Томсон, "Група семи" — Дж. Макдональд, А. Лізмер, А. Джексон та ін.). Розвиваються скульптура (Ф. Лорінг), графіка (ілюстрації Е. Сетона-Томпсона до власних книжок). В сучас. мист. поряд з модерністичними течіями (живописці А. Пеллан, Ж.-П. Ріопель, скульптор Л. Аршамбо) зберігається й реалістичний напрям (живописці Ж.-П. Лемьє, Т. Макдональд, Ф. Тей-лор, Р. Піло). В 1977 в Києві експонувалася виставка творів канадських художників. У К. періодично відбуваються виставки укр. митців, зокрема 1978 — укр. графіки, петриківського розпису: художників-графіків Львова та Одеси. А. М. Кантор

Музика. Для музики індіанців (пісні воїнів, мисливців, пісні кохання тощо) характерні пентатоніка, різноманітна й складна ритміка; поширені ударні муз. інструменти. Від часів колонізації збереглися пісні переселенців (гол. чин. із Франції). Передумови для розвитку профес. музики (на основі англ. і франц. муз. культур) виникли з 2-ї пол. 19 ст Серед муз. діячів 19 — поч. 20 ст.— композитор К. Лавалле, співачка Е. Альбані, скрипачка К. Парло. Інтенсивний розвиток муз. життя почався в 40-х рр. 20 ст. Серед сучас. муз. діячів — композитори М. Блекберн. Дж. Вайнцвайг, П. Меркюр; диригенти Ж. Бодрі, А. Бротт, П. Дерво; вокалісти Л. Маршалл, Т. Стратас, Е. Джонсон, Л. Сімoнo В К. функціонують З постійні оперні групи — в Торонто. Монреалі й Вінніпегу балетні групи в Онтаріо (Нац. балет), Оттаві (Класичний балет). Вінніпегу (Королівський балет). Бл. 30 постійно діючих оркестрів: у Торонто (симф. 1908; філармонічний, 1934) Квебеку, Монреалі, Галіфаксі та ін.; Канад. асоціація композиторів, авторів та видавців (1951). У К.— 8 вищих муз. навч. закладів (консерваторій і муз. академій). Активну участь у муз. житті К. беруть українці. Значну роль відіграла діяльність хормейстерів О. Кошиця, М. Гайворонського, виконавців Л. Колесси, С. Старика, М. Голинського га ін. У К. виступали С. Крушельницька. І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, 3. Гайдай, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко та ін. діячі укр. рад. культури, не раз гастролювали Ансамбль танцю УРСР імені П. П. Вірського, Український народний хор імені Г. Г. Верьовки.

Театр. Елементи нар. театр. мист. проявлялися ще в обрядах індіанців. Розвиток профес. театр. мист. почався в 17 ст. у франц. провінціях Квебек і Акадія (франц. мовою ставилися п'єси П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж.-Б. Мольєра). В 1774 у Галіфаксі поставлено першу відому канад. п'єсу (англ. мовою). В 1825 відкрито перший постійний театр у Монреалі. Згодом створено театр. трупи в Квебеку й Галіфаксі, у складі яких були франц., амер., англ. та місцеві актори. В репертуарі труп— гвори канад. драматургів. В кін. 80-х рр. 19 — на поч. 20 ст. поширилися пересувні профес. театри— "роуд" ("дорога"). У 20—30-х рр. широкого розвитку набув аматорський театр (у Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Торонто). В кін. 40-х рр. засн. профес. трупи в Монреалі ("Рідо вер"), Торонто ("Тіетр Торонто"), Галіфаксі ("Нептун"), Едмонтоні ("Цитадель"). Реджайні ("Глобус"), Вінніпегу, Оттаві У Вінніпегу, Торонто та ін. містах існують українські аматорські театри, в репертуарі яких — п'єси "Назар Стодоля" Т. Шевченка, "Наталка Полтавка" І. Котляревського. "Украдене щастя" 1. Франка, твори М. Ірчана, М. Куліша, О. Корнійчука.В рос. драм. гуртках в Торонто, Ванкувері, Вінніпегу ідуть п'єси А. Чехова, О. Островського, М. Гоголя, М. Горького га сучас. драматургів.

Кіно. Виробн. фільмів почалося 1914. Випускалися переважно документальні фільми, на розвиток яких великий вплив мав англ. реж. Дж. Гргрсон. У 1939 організовано Нац. раду з питань кіно (Оттава). В 1939—45 рр. виходила кіносерія "Світ у бою" (фільми: "В Росії, яка бореться", 1942; "Мета — Берлін". 1944). У 1956 створено Нац. управління кіно в Монреалі. Серед фільмів: "Місто золота" (1957, реж. К. Лоу), "Щоб життя продовжувалось" (1963), "Між морем і прісною водою" (1970, реж. обох — М. Бро). В 70-х рр. виходять документальні картини, які порушують гострі соціальні проблеми: "Стерв'ятники" (реж. Ж. Лабрен), "Операція „Жовтнева криза"" (реж. Р. Спрай), "Борсук та біла небезпека" (реж. А. Ламот; з життя канад. індіанців). У Стратфорді, Монреалі, Ванкувері проводяться (з 1957) міжнар. кінофестивалі. Іл. див. на окремому аркуші, с. 448—449.

Літ.: Национальные проблемы Канады. М., 1972; Лещенко Л. О. СРСР і Канада в антигітлерівській коаліції. К.. 1973; Фурсова Л. Н. Иммиграция и национальное развитие Канады (1946—1970 гг.). М., 1975; Канада. 1918—1945. М., 1976; Александров Ю. А.. Хрипунов И. А. Канада: проблемы 70-х годов. М.. 1978; Тишков В. А. Освободительное движение в колониальной Канаде. М., 1978; Райерсон С. Б Основание Канады. Канада с древнейших времен до 1815 г. Пер. с англ. М., 1963; Райерсон С. Б. Неравный союз. История Канады. 1815—1873. Пер. с англ. М., 1970; Шлепаков А. М. Українська трудова еміграція в США і Канаді. (Кінець XIX — початок XX ст.). К., 1960; Кравчук П. І. На канадській землі. Львів. 1963; Кольчук А. М. Українці за океаном. К., 1967; Антипова А. В., Антонова И. Ф. Канада. М., 1972; Хорошилов И. И., Хорошилова В. И. Сельское хозяйство Канады. М., 1976; Кравчук П. І. Українська література в Канаді. К., 1964; Ванникова Н. И. Канадская литература на французском языке (1945—1965). М., 1969; Голышева А. И. Англоязычная литература Канады. М., 1979: Голишева А. Англомовний канадський роман 70-х років. "Всесвіт", 1979, № 1.

Канада - leksika.com.uaКанада - leksika.com.uaКанада - leksika.com.uaКанада - leksika.com.ua

Канада - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази