Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow льв-лю arrow ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

—у складі Української PCP. Утворена 4.XII 1939 в результаті возз'єднання зх.-укр. земель в єдиній Українській Рад. державі. Розташована на Зх. республіки. В області — 20 районів, 487 сільрад, 39 міст, 36 с-щ міськ. типу. Карти див. на окремому аркуші, с. 192—193. Природа. Природні умови Л. о. відзначаються різноманітністю, зумовленою положенням її в межах двох геоструктурних регіонів — Руської платформи і Карпатської складчастої області, в смузі Головного європ. вододілу. Більша частина області має рівнинний рельєф. На Пн. в межі області заходить Волинська височина, відокремлена Буго-Стирською рівниною (Малим Поліссям) від Подільської височини, пн.-зх., найбільш підвищена частина якої на тер. Л. о. представлена Розточчям, львівським Опіллям, а також Гологорами з найвищою вершиною

рівнинної частини Л. о.— г. Камулою, 471 м, та Вороняками. На Пд. Подільська височина поступово переходить у Передкарпатську височину. За характером рельєфу — це погорбована рівнина, яка складається з терасованих височин (Дністро-Санської, Дрогобицької, Присвіцької) і широких улоговин (Верхньодністровської та Стрийської). На Пд. області — гірські хребти Карпат Українських (Бескиди, Стрийсько-Санська верховина та Вододільний хр. з найвищою вершиною Л. о.— г. Пікуй, 1406 м). Корисні копалини: нафта і природний газ (Передкарпатська нафтогазоносна область), кам. вугілля (частина Львівсько-Волинського вугільного басейну), калійна та кам'яна солі, сірка (Передкарпатський сірконосний басейн), озокерит (Бориславське родовище озокериту), торф, вапняки, мергель, мелінітові сланці, гіпс, буд. і вогнетривкі глини, кварцові піски. Мінеральні джерела й лік. грязі. Клімат помірно континентальний. Літо тепле, вологе, зима з частими відлигами. Пересічна т-ра липня +18,3° на рівнинній частині (Львів) і +12,8° у передгірній і гірській, січня — відповідно — 4 і —6°. Річна кількість опадів на рівнині до 700 мм, у горах — до 1000 мм. Вегетаційний період відповідно бл. 210 і до 190 днів. Область має густу річкову сітку, що належить до басейнів Чорного та Балтійського морів. Часті літньо-осінні паводки. Найбільша ріка області — Дністер з прит. Бистрицею, Стриєм, Свічею (правими), Верещицею, Зуброю, Свіржем, Щереком (лівими). В пн.-сх. частині області протікає Стир (бас. Прип'яті). До бас. Вісли належить Буг з прит. Полтвою, Ратою і Солокією та Вишня і Шкло (прит. Сану). На тер. області багато озер, особливо в долинах Дністра та його притоків. Ґрунтовий покрив Л. о. дуже різноманітний, переважають сірі й темно-сірі опідзолені оглеєні грунти, дерново-підзолисті оглеєні. чорноземи звичайні та опідзолєні. У пн.-сх. районах поширені чорноземи на карбонатних породах, у пн.-сх. рівнинних районах — суглинисті, перегнійно-карбонатні грунти й чорноземи. В Карпатах — гірсько-лісові буроземні, в долинах річок алювіально-лучні грунти. В гірських та пн. районах області великі масиви лісів: соснових і сосново-дубових на Малому Поліссі та Розточчі, буково-дубових на Подільській височині, дубово-буково-ялицевих у Прикарпатті, букових і смерекових у Карпатах. Лісом покрито 545 тис. га. З тварин на тер. Л. о. водяться дика свиня, козуля, олень, борсук, лисиця, куниця, білка, заєць-русак; з птахів — беркут, дрізд білозобий, яструби, глухар, тетерів; водоплавні птахи. Акліматизовано зубрів, ондатру та нутрію. В межах області виділяються кілька видів ландшафтів: горбогірсько-лісові, поліські, лісостепові, передгірські, гірські з специфічними рисами природних умов. У Л. о. створено заказники — Страдчанський ліс та Діброва. Населення. Осн. населення — українці (87,9%; 1970, перепис). Живуть також росіяни, поляки, євреї, білоруси та ін. Пересічна густота нас.— понад 118,9 чол. на 1 км2 (1980). Найгустіше заселена центр. частина області. Міське населення становить 53,8% (1980). Найбільші міста: Львів, Дрогобич, Стрий, Червоноград, Борислав, Самбір.

Народне господарство. До возз'єднання з Укр. РСР тер. сучас. Л. о. входила до складу бурж.-поміщ. Польщі (1919—39) і була переважно районом відсталого с. г. з великим поміщицьким землеволодінням і численними дрібними злиденними сел. г-вами. Природні ресурси використовувались у незначних масштабах. Переважали напівкустарні підприємства з низьким тех. рівнем виробн. (нафтодобувні, деревообр., швейні, харч.). Важкої пром-сті майже не було. Після возз'єднання в області відбулися докорінні соціалістичні перетворення. Відсталий колись край став одним з високо розвинутих індустр.-аграрних районів УРСР. Тер. структура г-ва характеризується значним зосередженням промисловості у Львові. Промисловість. Наявність в області різноманітних мінерально-сировинних ресурсів та значна забезпеченість трудовими ресурсами сприяє розвиткові добувної та обробної пром-сті. За роки Рад. влади створено потужну маш.-буд., паливну, хім. і нафтохім., лісову, деревообр. і целюлозно-паперову, буд. матеріалів, легку й харч. галузі пром-сті. Тут зосереджено 100% респ. виробництва автонавантажувачів, мопедів, шарошечних доліт, підвісних вантажонесучих конвейєрів, 99% —автобусів, 93% — кранів на автомоб. ходу, 40% — картону, 27% — приладів і засобів автоматизації та запасних частин, 25% — телевізорів. У структурі пром-сті області на маш.-буд. пром-сть припадає 39,5% валової продукції, харч.— 21,5%, легку — 15%, хім.— 7,4%, лісову, деревообр. і целюлозно-паперову — 4,4%, буд. матеріалів — 2,5% (1979). У Л. о. вперше в СРСР (1961) створено виробничі об'єднання. В 1979 діяло 64 об'єднання, на них припадало 66% всієї пром. продукції області. В паливно-енерг. комплексі Л. о. переважають вугледобувна, газодобувна та нафтодобувна галузі пром-сті. Видобувають також торф. Діє Добротвірська ДРЕС. Електростанції області об'єднані в систему "Львівенерго", яка входить до системи "Мир". Провідне місце у пром. комплексі області посідає маш.- буд. і металообр. пром-сть, яка визначає госп. спеціалізацію області у загальносоюзному і респ. поділі праці. Серед галузей маш.-буд. пром-сті виділяються автомобільна (Львівський автобусний завод імені 50-річчя СРСР), підйомно-транспортне машинобудування (львівське виробниче об'єднання "Автонавантажувач", Дрогобицький завод автомобільних кранів, львівське виробниче об'єднання "Конвейєр" імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції), радіоелектронна (львівське виробниче об'єднання "Електрон", львівське виробниче об'єднання "Кінескоп", Львів. виробничо-тех. об'єднання ім. В. І. Леніна), приладобуд. (з-д "Львів-прилад", львівське виробниче об'єднання "Мікроприлад" ім. 60-річчя Радянської України, львівське наук.-тех. об'єднання "Термопри-лад", з-д " Біофізприлад"), верстатобуд. та інструментальна (Львівський завод фрезерних верстатів. Львівське інструментальне виробниче об'єднання, львівське виробниче об'єднання "Алмазінструмент", Дрогобицький долото-вий завод).

Значне місце посідають також с.-г. машинобудування (львівське виробниче об'єднання "Львівхім-сільгоспмаш"), електротех. промисловість (львівські виробниче об'єднання "Іскра" та ізоляторний з-д), виробн. поліграфічних машин (Ходорів), ремонт локомотивів та вагонів (Львів, Стрий). Важливу роль у нар.-госп. комплексі області відіграє хім. пром-сть, переважає виробн. сірки, сірчаної к-ти, мін. добрив (Новий Роздол, Новояворівське), калійних добрив (Стебницький калійний з-д), штучного волокна (Сокаль), лаків і фарб (Львів, Борислав), тех. вуглецю (Дашава). Значно розвинута мед. пром-сть, у т. ч. виробництво мед. техніки (львівське науково-виробниче об'єднання "Рема"), та хім.-фармацевтична (Львів). Підприємства нафтопереробної пром-сті—нафтогазодобувне управління "Бориславнафтогаз ", Дрогобицький нафтопереробний завод та Львів. нафтопереробний з-д. Підприємства деревообр. і меблевої пром-сті — у Львові, Дрогобичі, Добромилі, Старому Самборі, Стриї, Самборі, Сколе, Кам'янці-Бузькій, целюлозно-паперової — у Жидачеві, Львові. Виробн. цементу (Миколаївський цементно-гірничий комбінат), збірних залізобетонних і бетонних конструкцій і деталей (Львів, Червоноград), облицювальної плитки, цегли, гіпсу, буд. каменю. Скляна і фарфоро-фаянсова пром-сть зосереджена у Львові, Пісочному, Нестерові, Бориславі.

Одна з найрозвинутіших галузей пром-сті — харчова. Вона представлена цукр. (Ходорів, Самбір, Красне, Золочів, Радехів), м'ясною (Львів, Золочів, Борислав, Стрий), молочною, кондитерською (львівське виробниче об'єднання кондитерської промисловості "Світоч"), олійно-жировою (львів. виробниче об'єднання "Жовтень"), пивоварною (львів. виробниче об'єднання "Колос"), лікеро-горілчаною, плодоовочеконсервною, тютюновою та ін. галузями. Легка пром-сть включає виробн. швейних (Львів, Червоноград, Дрогобич, Стрий, Самбір) і текст. виробів (Борислав, Львів), взуття (львівське виробниче об'єднання "Прогрес") та шкіргалантереї. Розвинуті художні народні промисли: вишивання (Львів, Яворів та ін.), гончарство (Гавареччина, Потелич та ін.), різьблення на дереві (Яворів), килимарство (Глиняни та ін.).

Сільське господарство Л. 0. за роки Рад. влади перетворилося на високотоварну галузь г-ва, що спеціалізується на виробн. продукції тваринництва та вирощуванні тех., зернових, овочевих культур і картоплі. На кін.1979 у Л. о. були 281 колгосп, 63 радгоспи, у т. ч. 10 птахофабрик і птахорадгоспів, та 33 об'єднання райсільгосптехніки, а також їхні виробничі відділення. С. г. області високомеханізоване (табл.). З 1551,9 тис. га, що знаходяться у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 12а 0,4 тис. га — під с.-г. угіддями, з них орних земель -854,4 тис. га, сіножатей і пасовищ — 407,8 тис. га. Осушено 19,1 тис. га землі (1979). Осн. зернові культури: озима пшениця, жито, ярий ячмінь; технічні — цукр. буряки (на Пн. Сх. і Сх. області), льон-довгунець (у Прикарпатті). На великих площах вирощують картоплю. Навколо Львова та ін. пром. центрів — овочівництво. Розвинуті садівництво і ягідництво. Площа плодово-ягідних насаджень 1979 становила 31,9 тис. га, в т. ч. у плодоносному віці — 21,8 тис. га. Важливе місце у с.-г. виробн. належить тваринництву мол.-м'ясного напряму (скотарство, вівчарство та свинарство). Розвиваються ставкове рибництво і бджільництво. Розвиткові тваринництва сприяє велика кількість природних кормових угідь, польове кормовиробництво, продукція комбікормової пром-сті (1979 — 19 з-дів), відходи харч. пром-сті (жом, меляса). Осн. породи великої рогатої худоби — чорно-ряба, симентальська та бура карпатська, свиней— велика біла, ландрас та ін., овець — латвійська чорноголова, цигайська та гірськокарпатська.

Транспорт. У Л. о. переважає залізничний та автомоб. транспорт. Довжина з-ць заг. користування 1979 становила 1308 км (електрифіковано 695 км). Осн. залізничні магістралі: Київ —

Здолбунів — Львів — Стрий — Чоп, Київ — Тернопіль — Львів, Львів — Мостиська, Львів — Ходорів — Івано-Франківськ. Електрифіковано лінії: Львів — Здолбунів, Львів — Чоп, Львів — Мостиська. Залізничні вузли: Львів, Красне, Стрий. Довж. автошляхів— 8,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 7,1 тис. км. Головні автомагістралі: Київ — Ровно — Львів — Стрий — Мукачеве, Львів— Тернопіль, Львів — Самбір — Ужгород, Львів — Івано-Франківськ. У Львові — аеропорт. Територією області проходить нафтопровід "Дружба", газопровід " Братерство".

Будівництво. Капіталовкладення у нар. г-во області 19/'—79 становили (у порівнянних цінах) 6451 млн. крб., у т. ч. 1979 — 825 млн. крб. Тут діють 146 держ. і кооп. первинних підрядних буд. І монтажних орг цій та 40 міжгосп. буд. організацій. За 1971—79 державні, кооперативні підприємства та орг-ції колгоспи і населення збудували житлові будинки площею 7275 тис. м2, у т. ч. 786 тис. м2 1979.

Торгівля й побутове обслуговування. На кін. 1979 в області діяло 10 528 підприємств роздрібної торгівлі й громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі, включаючи громад. харчування, 1979 зріс проти 1970 в 1,7 раза. У Л. о. 1979 було 3385 підприємств побутового обслуговування, в т. ч. 1206 у сільс. місцевості. Обсяг побутових послуг 1979 зріс проти 1970 більш як у 2 рази.

Охорона здоров'я. В 1979 в області було 29,4 тис. лікарняних ліжок (113,3 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 9483 лікарі (36,6 лікаря на 10 тис. ж.). У Л. о.— 264 жіночих консультацій, дитячих поліклінік та амбулаторій. На тер. області — курорти Трускавець, Любінь Великий, Моршин, Немирів.

Культура. В 1979/80 навч. р. в області було 1253 загальноосп. школи (423,8 тис. учнів), 42 серед. спец. навч. заклади (48,6 тис. учнів), 43 профес.-тех. уч-ща (24 тис. учнів). У 12 вищих навч. закладах налічувалося 74,5 тис. студентів. Вузи: Львівський університет імені Івана Франка, Львівський політехнічний інститут імені Ленінського комсомолу, Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, зооветеринарний, лісотех., мед., с.-г.. торгово-екон. та ін-т фіз. культури, Львівська консерваторія імені М. В. Лисенка, всі — у Львові (див. окремі статті); Дрогобицький педагогічний інститут імені Івана Франка, Львівський сільськогосподарський інститут у с. Дублянах Нестеровського р-ну. У Львові містяться Західний науковий центр АН УРСР і більшість наук. установ, що входять до нього; Львівська астрономічна обсерваторія, Укр. н.-д. ін-т поліграф. пром-сті, Всесоюзний н.-д. ін-т метрології, вимірювальних і керуючих систем. Всесоюзний конструкторсько - експериментальний ін-т автобусобудування, Геологорозвідувальний український науково-дослідний інститут, Епідеміології та мікробіології львівський науково-дослідний інститут (усі — у Львові) та ін. н.-д. установи й проектні орг-ції, 6 наук.-виробничих комплексів (приладобудівний, машинобудівний, геолого-геофіз., с.-г. та ін.). В області діють обл. відділення творчих спілок письменників, художників, композиторів, архітекторів (усі — з 1940), обл. орг-ція журналістів (з 1957).

У Л. о.— 1,7 тис. масових 6-к (фонд — бл. 20 млн. одиниць зберігання), 8 наук. б-к, зокрема Бібліотека Львівська наукова імені В. Стефаника АН УРСР і Львів. ун-ту, 1640 клубних закладів, 1,5 тис кіноустановок, 12 держ. музеїв, у т. ч. Львівський філіал Центрального музею В. І. Леніна, Львівський історичний музей (філіал — літ.-меморіальний музей Я. Галана), Львівський музей українського мистецтва (відділи — худож.-меморіальні музеї О. Кульчицької та О. Новаківського), природничий музей АН УРСР, музей історії релігії і атеїзму з філіалом у м. Червонограді, Львівська картинна галерея з філіалами: музеєм-заповідником Олеський замок у селищі Одеську Буського р-ну й Музеєм І. Федорова та каплицею Боїмів у Львові, Український музей етнографії та художнього промислу, Франка І.Я. музеї (у Львові та філіал у селі Івана Франка Дрогобиц. р-ну), Стрийський краєзнавчий музей та ін., 150 музеїв і музейних кімнат, що працюють на громад. засадах, серед яких 20 присвоєно звання народних. У Л. о. 6 театрів: Львівський театр опери та балету імені Івана Франка, Львівський український драматичний театр імені М. Заньковецької, Львівський російський драматичний театр Радянської Армії, Львівський театр юного глядача імені М. Горького, Львівський театр ляльок та Львівський обласний український музично драматичний театр імені Я. Галана в Дрогобичі, обл. філармонія, цирк, засл. хорова капела "Трембіта", (Львів), засл. Прикарпат. ансамбль пісні і танцю УРСР "Верховина" (Дрогобич). У 12 814 колективах худож. самодіяльності Л. о. беруть участь понад 260 тис. аматорів. 104 колективи удостоєно звання народних, 3 — заслужених, серед них — засл. ансамбль танцю УРСР "Юність" Палацу культури трудових резервів ім. Ю. Гагаріна, засл. хорова капела УРСР Будинку культури працівників зв'язку, нар. чоловіча хорова капела "Прометей" Будинку нар. творчості, засл. вокально-хореографічний ансамбль УРСР "Галичина" Палацу культури виробничого об'єднання "Електрон", нар. симфонічний оркестр Львів. політех. ін-ту імені Ленінського комсомолу, всі — у Львові, нар. хор "Дударик" Будинку культури с. Конюхова Стрийського р-ну, нар. капела бандуристок Золочівського районного будинку культури, нар. хор "Дністер" с-ща Журавного Жидачівського р-ну, нар. театр Палацу культури вугільників м. Червонограда та ін. На Львівщині здавна розвинуті худож. вишивання, виготовлення виробів з дерева (худож. меблі, дерев'яний посуд, дит. іграшки), ткацтво, кераміка, різьблення на дереві, зокрема в Яворівському р-ні — виготовлення дерев'яної іграшки, плоске різьблення за рослинними мотивами, декоративний розпис на побутових і сувенірних виробах та вишивка, у Миколаївському р-ні — кераміка, інкрустація соломкою, у Сколівському — різьблення й вишивання, у Золочівському — кераміка, ткацтво й килимарство. Кращі майстри є членами Спілки художників СРСР, об'єднані в обл. секції нар. мистецтва. Різьбярі І. І. Весна, І. Ю. Красовський, С. І. Кіщак, І. П. Одрехівський, А. М. Орисик, А. П. Сухорський, С. І.Чайка, В. Д. Шпак, вишивальниці С. В. Кульчицька, засл. майстер нар. творчості УРСР М. В. Федорчак-Ткачова, склодуви Б. О. Валько, Й. П. Гулянський, О. Г. Гера, П. К. Думич, засл. майстер нар. творчості УРСР М. А. Павловський, Я. Г. Мацієвський та ін. є постійними учасниками обл., респ. та всесоюзних виставок, ярмарків, конкурсів, зарубіжних виставок ("Експо-76" у Монреалі та ін.). У Л. о. працюють ф-ка худож. виробів ім. Лесі Українки, уч-ще прикладного мистецтва ім. І. Труша (у Львові). Позашкільні заклади: 44 палаци і будинки піонерів і школярів, 51 дит. спорт. школа, 7 станцій юних техніків, 6 станцій юних натуралістів, екскурсійно-туристська станція.

Виходять три обл. газети — "Вільна Україна", "Львовская правда" та "Ленінська молодь", 20 районних, дві міські газети, журн. "Жовтень". Працюють вид-во "Каменяр" та вид-во Львів. ун-ту видавничого об'єднання "Вища школа". Обл. радіомовлення веде передачі за трьома програмами, обл. телебачення — за двома. Телецентр — у Львові. Л. о. підтримує дружні зв'язки з Пшемисльським, Кросненським і Женевським воєводствами ПНР. Л. о. багата на археологічні, історичні, архітектурні та етнографічні пам'ятки. 2254 з них взято під охорону державою. Численні пам'ятки пов'язані з життям і діяльністю відомих людей (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Львівської області", окремі статті про райони, райцентри та інші населені пункти Л. о.).

Літ.: Природа Львівської області. Львів, 1972; Экономико-географические исследования в Юго-Западном экономическом районе. Л., 1977; История городов и сёл Украинской ССР. Львовская область. К., 1978; Львівщина індустріальна. Документи і матеріали. Львів, 1979; Соціально-економічний та культурний розвиток західних областей Української РСР за роки Радянської влади. К., 1979.

К. І. Геренчук (природа),

О. І. Шаблій.

Львівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.ua

Львівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.ua

Львівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.ua

Львівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.uaЛьвівська область - leksika.com.ua

Львівська область - leksika.com.ua

Львівська область - leksika.com.ua

Львівська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази