Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВА СИСТЕМА
   

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВА СИСТЕМА

- організаційно впорядкована сукупність нормат.-правових док-тів (масивів док-тів), за допомогою яких суб'єкт управління (орган, посад, особа), застосовуючи інформ. технології, у т. ч. засоби обчисл. техніки та зв'язку, забезпечує процес розробки та прийняття рішень у сфері законод., законозастос. та за-коноохор. діяльності. І.-п. с. є комплексною сукупністю елементів, яка включає до свого складу методи, процедури, інформ. ресурси [масиви док-тів, фонди док-тів, архіви, банки даних, бази знань, автоматизовані інформ. системи (мережі)]. Поняття «інформаційно-правова система» входить до наук, апарату відповідного напряму та навч. дисципліни інформаційного (або комп'ютерного) права, які тепер формуються в Україні, а також до концептуальної структури інформ. зак-ва. Побудова та функціонування І.-п. с. як важливої складової різних систем управління повинні грунтуватися на конст. нормі (ст. 34 Конституції

Ук раїни), згідно з якою «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір». Згідно із Законами України «Про Національну програму інформатизації» та «Про Концепцію Національної програми інформатизації» (обидва — 1998) створення І.-п. с. є складовою частиною інформатизації галуз. програм, які сприяють поліпшенню управління економікою загалом, збільшенню продуктивності управлін. роботи, вдосконаленню соціально-екон. відносин, дальшій демократизації сусп. життя, забезпеченню нац. інтересів д-ви.

І.-п. с. забезпечує: можливість реалізації аналізу та систематизації законод. актів України та ін. нормат.-правових актів центр, органів викон. влади, а також органів місц. самоврядування; здійснення соціол. опитувань з метою вивчення громад, думки (шляхом анкетування через мережу Інтернет) для отримання та використання відповідної інформації; прогнозування процесів законотворчості; актуалізацію бази даних у конкр. сфері діяльності; ведення банку даних метод, рекомендацій із суд. та нотаріальної практики; пошук необхідної нормат. інформації для найрізноманітніших цілей (під час розгляду справи у суді, прийняття рішень про укладення договорів, контрактів та в ін. випадках), — тобто можливість доведення нормат.-правової інформації до широкого кола користувачів. Більшість розвинених країн має свої значні банки правової інформації, з яких користувачі отримують інформацію телефоном. Напр., у США в автоматиз. правовій системі LEXIS вміщено федер. закони США, закони окр. штатів та рішення судів. Систему WESTLAW використовують під час підготовки рішень за прецедентами. У банках цієї системи зберігаються повнотекстові док-ти: закони, рішення федер. та окружних судів, рішення федер. агентств, юрид. словники. У 1976 створено Міжнар. правову базу даних (LAWL — МПБД) у Юрид. б-ці Конгресу США (згодом — Світова електронна мережа правових документів — GLIN). Вона є простим та ефективним засобом швидкого і точного доступу до складових частин правового середовища різних країн. Функціонують також ін. системи. У Німеччині відома система JURIS містить банки даних: федер. зак-ва, док-тів із судочинства, адм. актів, публікацій у галузі права. У Франції юрид. банки даних об'єднано в єдину держ. компанію, яка включає системи CEDIJ (Рада держ. служб), JURISTDATA (використовується Паризькою адвокатурою) і SYDONI (використовується прокуратурою). У Великобританії широко використовується банк даних LEXIS, що містить три файли зак-ва: (STAT — загальне зак-во, SI — статистика та STATIS — об'єднаний файл). Діють також ін. системи. Триває створення систем юрид. інформації у країнах Європ. співдружності. Діє низка систем за тем. напрямами (ENLEX — з навколишнього середовища, JURINPI — з інтелектуальної власності тощо). З 1990 у ВР України функціонує система інформ.-аналіт. забезпечення законотв. та законозастос. діяльності. Вона містить бази даних правової інформації «Право», «Законодавство», «Картотека» та «Закони і підза-конні акти України в Internet», зорієнтовані на забезпечення широкого кола користувачів. Ці бази даних за допомогою відповідних інформ.-пошукових систем дозволяють оперативно знаходити необхідні нормат.-правові док-ти з метою їх наст, аналізу та прийняття рішень. Більшість перелічених систем тепер об'єднано в глобальній мережі — Internet.

Літ.: Копылов В. А. Информ. право. М., 1997; Держ. управління: теорія і практика. К, 1998; Горьовий Л. Є. [та ін]. Комп'ютеризована система інформ.-аналіт. забезпечення законотв. та правозастос. діяльності. К, 1998; Селіванов А. М, Семко В. В. Правові питання інформатизації держ. регулювання підприємництва в Україні. «Право України», 1998, № 11.

А. М. Селіванов.

 

Схожі за змістом слова та фрази