Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow спец-стаг arrow СПОНТАННІСТЬ
   

СПОНТАННІСТЬ

— характеристика процесів, що виникають не під впливом зовнішних дій і причин, а внаслідок власного саморуху, довільно; самодіяльність, здатність до активних дій, зумовлена внутр. спонуками. В історії філософії поняття "спонтанність" розробляли у зв'язку з дослідженням проблем необхідності і випадковості, можливості і дійсності, імовірності, свободи волі античні атомісти, пізніше його пов'язували з саморухом (Б. Спіноза), пізнанням (Г. В. Лейбніц, Г. В. Ф. Гегель). Діалектичний матеріалізм розглядає С. як специфічну властивість матерії, як її саморух, внутр. причину, притаманну матеріальній дійсності. Якщо ідеалізм вбачає С. тільки в діяльності свідомості, то матеріалізм наголошує на тому, що принцип саморуху є принципом саморуху матерії. З точки зору матеріалістичної діалектики В. І. Ленін зазначав, що "умова пізнання всіх процесів світу в їх ,,саморусі", в їх спонтанейному розвитку, в їх живому житті, є пізнання їх, як єдності протилежностей" (Повне зібр. тв., т. 29, с. 299). Визнання С. руху і розвитку не виключає необхідності зважати на зовн. впливи на об'єкт, що розвивається, на його взаємозв'язки з усім об'єктивним світом. В соціології термін С. вживається для позначення стихійного характеру того чи ін. суспільного руху, сусп. явищ.