Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
   

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ

- елемент форми держави, який характеризує тер. організацію влади та держ. самовизначення населення (нації), що на ній проживає. д. у. визначає: принцип поділу тер. д-ви на складові елементи; спосіб організації населення на певній території; рівень врахування інтересів нац. меншин шляхом надання територіям їхнього проживання певних повноважень щодо тер. самоврядування; наявність або відсутність у складових д-ви ознак політ, самостійності та державності; взаємовідносини між різними рівнями держ. органів влади (центр., регіон, і місцевими). Розрізняють дві форми д. у. — просту (унітарну) та складну (федеративну). Для простої за устроєм д-ви характерні: повна політ, єдність; єдина система органів держ. влади на всій території; адм.-тер. поділ і відсутність політ, самостійності у тер. одиниць; єдине громадянство, єдина грош. система та єдність інших політ., екон., соціальних і культур, (духовних) держ. інститутів. Складна за устроєм д-ва характеризується наявністю нац.-державних або ін. держ. утворень (штатів, земель, республік тощо). Вона утворюється на підставі договору між суб'єктами, кожен з яких зберігає політ, самостійність і ознаки державності. Класифікація складних держав не є однозначною. Типовим різновидом такої д-ви є федерація, проте деякі автори вважають складними також імперію, конфедерацію, унію, співтовариство та співдружність. Асоційованість цих форм та збереження повної самостійності суб'єктів ставлять під сумнів існування їх як цілісних держав.

За Д. у. Україна є унітарною д-вою, суверенітет якої поширюється на всю її територію (ст. 2 Конституції України). На тер. України немає ін. держ. утворень, а територія д-ви в межах існуючих кордонів є цілісною і недоторканною. Д. у. України є простим, однак характеризується особливістю, пов'язаною з існуванням Автономної Республіки Крим. їй надано дещо більші права у процесі вирішення питань самоврядування, ніж адміністративно-територіальним одиницям.

Літ.: Денисов А. И. Сущность и формы гос-ва. М., 1960; Теория гос-ва и права, ч. 1. Теория гос-ва. М., 1995; Толкачев К. Б., Хабибулин А. Т. Гос-во: понятие, сущность, типология. В кн.: Политология. Уфа, 1995.

В. Ф. Погорілко, С. В. Бобровник.

 

Схожі за змістом слова та фрази