Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тем-термі arrow ТЕПЛОТЕХНІКА
   

ТЕПЛОТЕХНІКА

— галузь техніки, пов'язана з виробленням, розподілом, транспортуванням і використанням тепла в різних галузях г-ва і побуті; наука, що вивчає осн. закономірності перетворення хім. енергії палива на тепло, механічну та електричну енергію, а також властивості робочих тіл, застосовуваних в енергетичних установках, принципи дії і конструювання теплотех. установок тощо. Теор. основами Т. є термодинаміка, теплопередача і теорія горіння. В Т. осн. джерелом тепла служить природне органічне паливо. Використовують також ядерне пальне, сонячну енергію (див. Геліотехніка, Геліоустановка) та глибинне тепло Землі (див. Геотермальна електростанція). Застосовують і вторинні теплові ресурси (напр., гази маталург. печей), тепло, одержуване в результаті перетворення електроенергії на енергію ін. видів (див. Джоуля — Ленца закон, Електротермія). За способами і методами використання тепла розрізняють основні напрями Т.— тепловикористання і теплоенергетику. Тепловикористання — споживання тепла без перетворення його на енергію інших видів — має велике значення у металургії, хімічній та харчовій промисловості, нафтопереробці, інших галузях г-ва, де застосовують апарати, машини та установки, дія яких грунтується на підведенні й відведенні тепла, теплообміні між тілами (див. також Опалення). Теплоенергетика пов'язана з перетворенням тепла на енергію механічну (у теплових двигунах), електричну (в магнітогідродинамічних генераторах, термоелектрогенераторах) та ін., а також з подальшим перетворенням одержаної мех. енергії на станціях різних видів, напр. електричних станціях, насосних станціях (див. також Теплоенергетика). Ґрунтовні дослідження в галузі Т. провели І. Ньютон, М. В. Ломоносов, Г. В. Ріхман, Н. Л. С. Карно, Ж. Б. Ж. Фур'є,

М. В. Остроградський, Ю. Р. Майєр, Р. Ю. Е. Клаузіус, Дж. П. Джоуль,

У. Томсон, А. Стодола. Значний внесок у розвиток Т. зробили радянські вчені В. П. Глушко, М. А. Доллежаль, М. В. Кирпичов,

A. М. Люлька, О. О. Мікулін, Л. К. Рамзін, Б. С. Стєчкін,

М. А. Стирикович, О. Ю. Шейндлін та ін., у т. ч. укр. вчені

В. Ф. Копитов, О. О. Кремньов, В. І. Толубинський, І. Т. Швець, Л. О. Шубенко-Шубін та ін. В УРСР дослідження з Т. провадять у Технічної теплофізики інституті АН УРСР, Електродинаміки інституті АН УРСР, Машинобудування проблем інституті АН УРСР, Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР, ін. н.-д. установах. Див. також Будівельна теплофізика.

Літ.: Арутюнов В. А., Миткалинный. B. И., Старк С. Б. Металлургическая теплотехника, т. 1. М., 1974; Теоретические основы тепло- и хладотехники, ч. 1—2. Л., 1974—76; Теплотехника. К., 1976; Швець 1. Т., Кураковський М. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. К., 1977; Телегин А. С, Швыдкий В. С, Ярошенко Ю. Г. Термодинамика и тепло-массо-перенос. М., І980; Теплотехника. М., 1981.

О. М. Алабовський.