Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow палет-папі arrow ПАНАМА
   

ПАНАМА

Республіка Панама — держава в Центр. Америці. На Пн. омивається водами Карибського м., на Пд.— Тихого ок. В адм. відношенні поділяється на 9 провінцій.

Державний лад. П.— республіка. Діючу конституцію прийнято 1972. Законодавча влада належить однопалатним Нац. зборам нар. представників (НЗНП; 505 депутатів, обираних населенням на 6 років) і Нац. законодавчій раді, до складу якої входять президент, віце-президент, голова НЗНП, міністри і члени законодавчої комісії. Глава д-ви — президент (обирається НЗНП на 6 років), який одночасно є і главою уряду, що здійснює виконавчу владу.

О. В. Зайчук.

Природа. П. займає найвужчу частину Центр. Америки. Берегова лінія Тихого ок. та Карибського м. порізана численними затоками й бухтами. Багато дрібних островів. Через всю тер. країни з Зх. на Сх. простягаються гірські хребти — Кордільєра-де-Верагуа з найвищою точкою П. і єдиним діючим вулканом Чірікі (Бару, вис. 3478 м), Сьєрра-Льйорона-де-Портобело, Кордільєра-де-Сан-Блас та ін. Низовини займають міжгірні улоговини та ділянки вздовж узбереж. Невеликі поклади золота, ртуті, заліз. та мідної руд, бокситів, буд. матеріалів. Клімат субекваторіальний, жаркий, вологий. Пересічна річна т-ра від +25 до +28°. Опадів від 1500 мм на пд. схилах гір до 5000 мм па пн. схилах. Річки короткі (до 200 км), несудноплавні, в сухий сезон часто пересихають. У найвужчій частині країни через Панамський перешийок прорито Панамський канал. Поширені переважно вологі екваторіальні ліси (сельваси) з цінними породами дерев на червоно-жовтих латеритних грунтах, на Пд. Зх.— савана на коричнево-червоних грунтах.

Населення. Осн. населення П.— панамці. В містах живуть Ямайці, китайці, американці та ін., в країні кілька десятків тисяч індіанців. Держ. мова — іспанська. Пересічна густота нас. — 24 чол. на 1 км2 (1979). Міське населення становить 47%. Найбільші міста: Панама, Колон, Давід.

Історія. Тер. сучас. П. до ісп. колонізації населяли індіанські племена (найбільші — куна, гуаймі, чоко). В 1501 П. завоювали ісп. конкістадори, які жорстоко експлуатували корінне індіан. населення, знищили більшу його частину й завезли для роботи на плантаціях і рудниках негрів-рабів з Африки. В ході війни за незалежність іспанських колоній в Америці 1810—26 П. проголосила незалежність (1821) і ввійшла до створеної С. Боліваром республіки Велика Колумбія. В 1830, після розпаду Великої Колумбії, П. на правах департаменту ввійшла до складу республіки Нова Гранада (з 1886 — Колумбія). З серед. 19 ст. в країну почав проникати іноз. капітал, гол. чин. у зв'язку з планами будівництва на території П. міжокеанського каналу (див. "Панама"). В 1903 П. відділилася від Колумбії і проголосила незалежність, але фактично опинилася в повній залежності від США, уклавши тою самого року договір (див. Американо-панамські договори), згідно з яким частина тер. П. переходила у безстрокове користування США з правом будівництва на цій території міжокеанського каналу.

В Зоні Панамського каналу амер. імперіалісти розмістили свої військові контингенти, збудували військ. бази. Протягом багатьох років народ 11. вів самовіддану боротьбу за визволення окупованої США тер. країни (виступи 1958, 1959, 1964). В жовтні 1968 нац. гвардія П. на чолі з ген. О. Торріхосом Еррерою здійснила держ. переворот, усунувши від влади представника панам. олігархії. Уряд О. Торріхоса Еррери здійснив ряд прогресивних заходів по обмеженню впливу амер. монополій в економіці і розширенню держ. сектора в пром-сті, по демократизації політ. життя в країні. 7.IX 1977 уряд П. підписав з США договір, за яким скасовано договір 1903 і відновлено з 1.Х 1979 панамський суверенітет над зоною каналу (сам канал повністю перейде до П. лише 1.І 2000). В 1978 президентом П. обрано А. Ройо, уряд якого продовжує проводити антиімперіалістичні заходи у країні. З 1945 II. — член ООН. Є членом Організації американських держав.

А. А. Стрілко.

Політичні партії, профспілки. Революційно - демократична партія, засн. 1978. Правляча. Виступає за зміцнення нац. суверенітету й екон. незалежності країни. Народна партія Панами, засн. 1930. Партія комуністів. Конфедерація трудящих Панами, засн. 1950. Входить у ОРІТ і МКВП. Національний профспілковий центр панамських трудящих, засн. 1970. Входить до ВФП.

Господарство. П.— економічно слаборозвинута країна. Значні позиції в г-ві займають монополії США. В 70-х рр. 20 ст. уряд П. провів деякі соціально-екон. перетворення — аграрну, трудового законодавства й налогову реформи, д-ва проголосила своє право на всі корисні копалини й переважне використання їх тощо. В заг. об'ємі нац. виробн. частка держ. сектора перевищує частку приватного капіталу. У с. г. зайнято 37% економічно активного населення і створюється 15% валового внутр. продукту (1979). Створено 300 с.-г. кооперативів (1979), але переважною формою землекористування лишаються латифундії. Більшість селян мало- або безземельні. Гол. експортні культури (збір, тис. т, 1979): банани — 1000, цукр. тростина — 2624, кава — 6, боби какао. Для власного споживання вирощують рис, кукурудзу, бобові, картоплю. Розвинуте тваринництво м'ясного напряму і птахівництво. Поголів'я (тис, 1979): великої рогатої худоби — 1423, свиней — 205. Розводять також коней, кіз, мулів. У лісах — заготівлі цінних порід деревини. З мор. промислів найбільше значення має лов креветок; вилов риби — 110 тис. т (1978). Пром-сть, частка вкої у валовому внутр. продукті становить 13% (1979), розвинута слабо. В невеликій кількості видобувають золото, мідну руду, нафту. Обробна пром-сть представлена невеликими підприємствами гол. чин. харчосмакової (виробн. цукру, консервів, сухого та згущеного молока, алкогольних та безалкогольних напоїв, рибного борошна, тютюнових виробів та ін.), деревообр., а також шкіряно-взут., швейної, паперової, керамічної і цем. пром-сті. В Лас-Мінасі на довізній та місц. нафті працює нафтопереробний з-д. Розвинуті кустарні промисли. Виробн. електроенергії на електростанціях заг. користування — 1488 млн. кВт X X год (1979). Осн. пром. центри: Панама, Колон, Ната. Довж. (1979) з-ць — 474 км, автошляхів — бл. 8,2 тис. км (у т. ч. 3,7 тис. км — з твердим покриттям). Власний мор. флот П. невеликий, але завдяки мор. фінанс. законодавству і сприятливому геогр. положенню країни багато іноз. суден (4090, заг. тоннажем 24,2 млн. брутто реєстр, т, 1980) плаває під прапором П. Осн. мор. порт і міжнар. аеропорт — Панама, важливі мор. порти — Бальбоа та Колон. З П. вивозять банани, нафтопродукти, цукор, деревину, креветок тощо; довозять машини й устаткування, металовироби, сиру нафту, хім. товари, продовольство тощо. Гол. торг. партнери: США, Венесуела, Канада, Японія. Грош. одиниця — бальбоа. 1 бальбоа = 1 дол. США.

Е. Л. Белий.

Медичне обслуговуваная. За даними ВООЗ, 1977 в країні було 6,8 тис. лікарняних ліжок (38,6 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу 1977 подавали 1,4 тис. лікарів (7,92 лікаря на 10 тис. ж.), 237 зубних лікарів (1976). Лікарів готує мед. ф-т Ун-ту Панами. Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. З 1946 в країні діє закон про обов'язкове 8-річне навчання, але практично обов'язкове навчання обмежено 6 роками. Неписьменних серед населення — 20,6%. Поч. школа в містах 6-річ-на (з 7 до 13 років), у сільській місцевості — 3- і 4-річна. Серед. школа — 6-річна і складається з 2 циклів по 3 роки (2-й цикл — ліцей з гуманітарним і природничо-матем. відділеннями). В 1975/76 навч. р. у П. було 2178 поч. шкіл (351,3 тис. учнів), 196 серед. шкіл (129,3 тис. учнів). Профес.-тех. підготовка здійснюється в тех., с.-г., комерційних та ін. уч-щах, що працюють на базі поч. шкіл або 1-го циклу серед, шкіл. Вищу освіту здобувають у Ун-ті Панами (засн. 1935) і приватному католицькому ун-ті "Санта-Марія ла Антігуа" (засн. 1965), обидва — в м. Панамі; в 1975/76 навч. р. — 30,6 тис. студентів. Наук. дослідження в країні координує Нац. рада по науці (створена 1963). Працюють Нац. академія наук П. (засн. 1942), Панам. академія мови, Папам. академія історії (засн. 1921), Нац. комісія по археології і істор. пам'ятках (засн. 1946), Ін-т по вивченню культури індіан. народів (засн. 1952), Ін-т екон. Розвитку (засн. 1953), Панамер. ін-т історії та географії, н.-д. установи при Ун-ті Панами. Б-ка Ун-ту Панами (засн. 1935), Нац. б-ка (засн. 1892), Нац. музей П. (засн. 1925), усі — в м. Панамі.

В. П. Латинська.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1980 в П. видавалося 6 щоденних газет заг. тиражем бл. 100 тис. прим. Осн. газети: ісп. мовою — "Критика" (з 1959), "Матутіно" ("Ранкова", з 1969), "Естрелья де Панама" ("Зірка Панами", з 1853); англ. мовою — "Стар енд геральд" ("Зірка та вісник", з 1849). Щомісячна газ. "Унідад" ("Єдність", з 1973) — орган Нар. партії П. Радіомовлення і телебачення діють на комерційній основі. Урядова радіостанція "Лібертад" засн. 1971. Телебачення — з 1959.

Література П. розвивається ісп. мовою. До проголошення незалежності країни 1903 складалася в руслі колумбійської л-ри. Почала виділятися з неї й формуватися як нац. л-ра в 2-й пол. 19 ст. Основи її заклали М. Аросемена історико-публіцистич. "Історичними нотатками" та його син X. Аросемена нарисами на соціально-екон., політ. й побутові теми. Визначну роль у її становленні відіграли поети-романтики Г. Колунхе, Т. М. Фейє, X. М.Алеман, А. Д. де Ісака, твори яких були пройняті патріотизмом. В кін. 19 — на поч. 20 ст. в л-рі запанував т. з. модернізм, представники якого — прозаїк Д. Еррера, поети Г. Андреве, Л. А. Сото — розвивали патріотичні мотиви, відстоювали нац. своєрідність панам, л-ри, користуючися водночас певними елементами поетики європ. символістів. Після 1903 Р. Міро та ін. поети т. з. першого покоління республіки також виступали за самобутній розвиток нац. л-ри. У творах поета-негра X. О. Ернандеса (збірки "Мелодії минулого", 1915, i "Аметистовий бокал", 1923) звучав гнівний протест проти безправ'я негрів і загарбання США зони Панам, каналу.

Мекс. бурж.-демократична революція 1910—17, 1-а світова війна, Велика Жовтн. соціалістич. революція сприяли появі в л-рі П. творів, присвячених зображенню життя трудящих. Соціальні теми порушували поети Д. Корсі (зб. "Вітер в горах", 1926), Д. Еррера Севільяно (зб. "Пісня раба", 1947), прозаїки І. де X. Вальдес (зб. "Панамські оповідання про місто та село", 1928), X. М. Санчес (зб. оповідань "Зливні дощі", 1948), X. Б. Coca (роман "Спляча індіанка", 1948). Після 2-ї світової війни значно посилилися соціально-викривальні мотиви, склалася л-ра, яка оспівує боротьбу за мир і демократію, засуджує експансію північноамер. імперіалізму. Найвідоміші сучасні письменники П.: поети Д. Моран, А. Менендес Франко, прозаїки Е. Чуес, X. М. Байярд Лерма, X. Беленьйо (роман "В'язні Гамбоа", 1960), революц. поет і прозаїк К. Ф. Чангмарін (зб. "Вірші народу", 1973), драматург X. X. де Мартінес (драма "Нуль і троє, що йдуть", 1970).

В. С. Харитонов.

Архітектура та образотворче мистецтво. Міста (Панама, Портобело) у колоніальний період забудовували цивільними (укріплення, ринки, митниці, складські приміщення) й культовими (фортечного типу церкви, оздоблені барокковим позолоченим різьбленням) спорудами. В 20 ст. в містах Панама, Колон зводяться архіт. комплекси в дусі сучас. амер. архітектури з деяким застосуванням місц. традицій (будівлі архітекторів Г. де Ру, І. Галіндо Вальяріно, О. Мендеса Гуардії).

До 16 ст. на тер. П. була розвинута культура індіанців (статуї з каменю, стовпи з постатями людей і тварин, поліхромні посудини з кераміки тощо). Серед сучас. митців — живописець і скульптор Р. Льюїс, скульптор X. М. Ульйоа, живописець X. Ф. Аросемена, графік Ф. Р. Карчері. В сучас. образотворчому мист. П. поширені кубізм (С. Одубер), сюрреалізм (П. Руньян) та ін.

Літ.: Гонионский С. А. История панамской "революции". М., 1958; Гонионский С. А. Панама п Панамский канал. М., 1976; Панама. 1903—1970 іт. Пер. с исп. М., 1974; Торрес-Риосеко А. Большая латиноамериканская литература. Пер. с исп. М., 1972.

Панама - leksika.com.uaПанама - leksika.com.uaПанама - leksika.com.ua

Панама - leksika.com.uaПанама - leksika.com.uaПанама - leksika.com.ua

Панама - leksika.com.uaПанама - leksika.com.uaПанама - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази