Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС
   

ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС

- сукупність дій інституціоналізованих та неінституціоналізованих суб'єктів щодо забезпечення формування, зміни, перетворення та функціонування політичної системи. Ці дії ініціюються політ, інститутами, рухами з метою досягнення ними своїх політ, цілей, реалізації певних функцій. В основі П. п. — суперечності соціально-політ. життя, що виникають у взаємодії його різних суб'єктів з приводу влади, прийняття політ, рішень, упорядкування та раціоналізації суспільного, держ. устрою. Сутність П. п. полягає у: створенні та відтворенні різних складових політ, системи; забезпеченні певного сусп.-політ, порядку за допомогою політ, системи. До змісту П. п. належать: соціально-політ. умови перебігу цього процесу; суб'єктно-об'єктні взаємовідносини; політ, інтереси, мотиви, цілі поведінки суб'єктів у політ, взаємодії; взаємодія суб'єктів як співпраця чи протистояння (боротьба). П. п. виявляється у трьох аспектах: 1) держ. управління; 2) парт, життя (стратегія і тактика); 3) політ, участі (на рівні громад, об'єднань, соціальних спільнот та індивідів). Розрізняють П. п. базові та периферійні. Перші характеризуються різними способами включення соціальних акторів у відносини з д-вою, формами перетворення інтересів і вимог населення в управлін. рішення, типовими прийомами формування політ, еліт. Периферійні П. п. розкривають динаміку формування окремих політ, асоціацій (партій, груп тиску тощо), розвиток місц. самоврядування. Базові та периферійні П. п. різняться за часом і характером здійснення, зорієнтованістю своїх суб'єктів на суперництво чи співробітництво, їх перебіг може відбуватися у відкритій чи прихованій формі. За відкритого П. п. інтерес гр-н та їх груп виявляється у публіч. претензіях до держ. влади, яка, у свою чергу, робить доступною для сусп. контролю фазу прийняття політ, (управлінських) рішень. Прихований (тіньовий) П. п. грунтується на діяльності публічно не оформлених політ, інститутів і центрів влади, на владних претензіях гр-н, що не виражаються у формі звернення до офіц. органів держ. управління. Гол. завдання усіх учасників різних за значенням і масштабами П. п. полягає у тому, щоб включити свої інтереси та вимоги в управлін. рішення, які приймаються інститутами держ. влади. Виділяють три режими перебігу П. п.: 1) функціонування (політична система не виводиться за межі усталених взаємовідносин гр-н та інститутів держ. влади); 2) розвитку (політична система здатна адекватно відповідати на виклики часу та вимоги гр-н); 3) занепаду, ентропії (політ, зміни спричиняють атомізацію, розпад цілісної політ, системи, втрату політ, режимом стабільності й легітимності). П. п. має свій «алгоритм»: а) конституювання політ, системи; б) відтворення її компонентів та ознак; в) прийняття і виконання управлін. рішень; г) контроль за функціонуванням і розвитком політ, системи.

Літ.: Шутов А. Ю. Политический процесс. М., 1991; Основи політ, науки, ч. 2. Політ, процеси, системи та інститути. Л., 1997; Общая и приклад, политология. М., 1997; Же-ребкин М. В. Полит, процесе: Типология и режимы функционирования. М., 1999; Пугачев В. П., Соловьев А. И. Введение в политологию. М., 2000.

І. О. Кресіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази