Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow паш-перг arrow ПАЯННЯ
   

ПАЯННЯ

— створення монолітного з'єднання твердих матеріалів розплавленим припоєм. У процесі П. розплавлений припій заповнює проміжок між частинами виробу, а при охолодженні твердне, утворюючи суцільний паяний шов. На відміну від зварювання краї з'єднуваних паянням виробів не оплавлюються. Паянню піддають найчастіше метали, рідше — скло, керамічні та ін. неметалеві матеріали. Щоб очистити поверхню металів від оксидних та ін. плівок, вживають флюси. Іноді вдаються до попереднього лудіння, що полегшує процес з'єднання. Неметалеві матеріали з'єднують припоями, що містять хімічно активні метали (напр., титан, цирконій, хром), або звичайними припоями— після металізації поверхні спец. речовинами. Матеріали разом з припоєм нагрівають в електричних печах, паяльниками, газовими пальниками, інфрачервоним і лазерним промінням тощо. Перспективним є П. в умовах невагомості (див. Космічна технологія). П. застосовують в автомобіле- і приладобудуванні, електроніці, радіотехніці та ін.