Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТАТЬБА
   

ТАТЬБА

— термін у давньорус. праві, тотожний сучас. поняттю «крадіжка»; відповідно, «тать» — злодій, «татебне» — украдене. Згадується в Короткій редакції «Руської Правди» («Аще убиють огнищанина... у коровьей татьбы, то убити в пса место»; «Аще убьють татя на своем дворе») та в її Поширеній редакції (ст. 29, 32, 33, 36, 38, 39, 40 та ін.). Тривалий час термін вживався в юрид. термінології Моск. держави (Псковська судна грамота, Судебник 1497, Судебник 1550, Соборне уложення 1649, «Новоуказні статті про татеб-ні, розбійні та вбивчі справи» 1669 тощо). У цих пам'ятках права розрізняються терміни «татьба», «розбій», «вбивство», «злодійство». У «Правах, за якими судиться малоросійський народ» 1743 також вживається термін «татьба». Тут розд. 24 названо: «О ворахъ и наказании и казни ихъ, також и о протчем по делам татейнымъ», але в цьому збірнику слово «татьба» практично витіснене словом «крадіжка».

Санкції за Т. посилювалися з розвитком феод, права. Якщо в «Руській Правді» Т. без ознак розбою каралася грошовим штрафом або, у випадку конокрадства, — «потоком і пограбуванням», то в «Новоуказних статтях» за першу Т. призначалося побиття батогом і відтинання двох менших пальців лівої руки, за повторну Т. — відтинання руки і ноги, за третю — призначалася смертна кара. За Т. церк. майна відтинали ліву руку і праву ногу, за повторну — призначалася смертна кара. З 1781 терміни «тать», «татьба» були замінені в судочинстві поняттями «злодій», «злодійство».

Літ.: Тихомиров М. H. Пособие для изучения «Русской Правды». М., 1953; Памятники русского права, в. 7. М., 1963; Рус. Правда. В кн.; Рос. зак-во X—XX вв., т. 1. М., 1984; Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743 р. К., 1997.

Л. М. Маймескулов, О. Н. Ярмиш.