Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мел-мерл arrow МЕНДЕЛЄЄВ
   

МЕНДЕЛЄЄВ

Дмитро Іванович [27.І (8.ІІ) 1834, Тобольськ — 20.1 (2.ІІ) 1907, Петербург] — рос. вчений, чл.-кор. Петерб. АН (з 1876), член багатьох іноз. академій і наук.товариств. Закінчив природничо-матем. ф-т Головного пед. ін-ту в Петербурзі (1855). Працював викладачем гімназії в Сімферополі та Одесі. З 1857 — доцент Петерб. ун-ту. В 1859—61 — у наук. відрядженні в Німеччині. В цей час провів ряд досліджень, в результаті яких, зокрема, вказав на існування т. з. т-ри абс. кипіння, пізніше її назвали критичною температурою. З 1864 М.— професор Петерб. технологічного ін-ту, з 1865 — Петерб. ун-ту. Вершиною наук. творчості М. було його відкриття одного з фундаментальних законів природи, названого періодичним законам Д. 1. Менделєєва. В 1869— 71 видав у 2 частинах "Основи хімії" — перший посібник, у якому курс хімії викладено на основі періодичного закону. Приділяв багато уваги вивченню фіз. властивостей речовин, зокрема газів верхніх шарів атмосфери. Узагальнив (1874) рівняння стану ідеального газу (див. Клапейрона — Менделєєва рівняння). Розробив гідратну теорію розчинів, визначив фіз. константи рідин (питомий об'єм, теплове розширення), винайшов новий тип бездимного пороку — т. з. піроколодій. Праці М. стосуються також теор. і практ. питань метрології; з 1892 і до кінця життя очолював Головну палату мір і ваги. Йому належать дослідження з метеорології, астрономії, повітроплавання та ін. Багато уваги приділяв буд-ву нових з-ць в Росії, проблемам створення Північного мор. шляху, освоєння Арктики, оцінки природних багатств Росії, розробив одну з перших схем її екон. районування. М. був прихильником матеріалістичного підходу до пояснення явищ природи. Відкритий М. періодичний закон хім. елементів є однією з природничо-наук. підвалин діалектичного матеріалізму. У 1880 М. було висунуто для обрання членом Петерб. академії. Проте реакційна більшість академіків забалотувала його кандидатуру. На знак поваги до М. Київ., а за ним і Моск., Харків., Одеський ун-ти, а також ряд ун-тів та академій Європи й Америки обрали його своїм почесним членом. Він займався питаннями розвитку кам'яновуг. пром-сті в Донбасі. В 1903 під головуванням М. проведено перший випуск інженерів і агрономів Київ. політех. ін-ту. Величезне значення відкриттю М. періодичного закону хім. елементів надавали проф. Київ. ун-ту П. П. Алексєєв, проф. Харків. ун-ту M. M. Бекетов та ін. В СРСР засновано золоту медаль ім. Д. І. Менделєєва, яку присуджують за видатні праці з фізики та хімії спільним рішенням АН СРСР і Всесоюзного хім. т-ва ім. Д. І. Менделєєва. Ім'я М. присвоєно Всесоюзному н.-д. інституту метрології, Моск. хім.-технологічному ін-ту та ін. На честь М. названо мінерал менделевіт, хім. елемент — менделевій, кратер на Місяці, діючий вулкан на о. Кунашир (Курильські о-ви), підводний хребет у Пн. Льодовитому океані тощо.

Тв.: Сочинения, т. 1—25. Л.— M., 1937-54.

Літ.: Голуб A. M. Д. Т. Менделєєв і Україна. "Наукові записки Київського державного університету", 1956, т. 13, в. 13; Писаржевськвй О. М. Дмитро Іванович Менделєєв. К.. 1959: Голуб А. М., Проценко П. А.,

Д. І.Менделєєв і хімія в Київському університеті в 60—90-х роках XIX ст. "Вісник Київського університету. Серія фізики та хімії", 1960. № З, в. 1; Каменоградская О. П., Тарасова Т. К Дмитрий Иванович Менделєєв. Библиографический указатель. Л. 1978.

Менделєєв - leksika.com.ua