Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АЗІЯ
   

АЗІЯ

- найбільший континент світу. Пл. — 44,44 млн. км2. Нас. - 3 458 млн. чол. (1994). В А. - 49 держав; територія деяких з них частково належить до ін. частин світу (Азербайджан, Грузія, Єгипет, Казахстан, Росія, Туреччина).

АЗІЯ - leksika.com.ua

У д-вах А. немає єдиної правової системи. Тут діє кілька правових систем: мусульманське право та право мусульманських країн; правові системи Дал. Сходу, Пд.-Сх. Азії. Мусульм. право не є окр. галуззю юрид. науки. Це лише одна із сторін ісламу. Домінує концепція теокр. сусп-ва, в якому держава — інструмент панівної релігії. Мусульм. теологи розробили систему «ідеального» права, що, як вони вважають, колись опанує світом і повністю контролюватиметься ісламом. Док-тринальний виклад мусульм. законів (фікх) має два розділи: перший вивчає джерела шаріату, другий аналізує норми матеріального мусульм. права. Мусульм. право формувалося на основі 4 джерел: Корану — священної книги ісламу, Сунни — переказів, пов'язаних з життям Магомета; Іджми — узгодженої думки мусульм. богословів (знавців шаріату) з окремих реліг.-правових і побут, питань; Ки-ясу — судження за аналогією. Мусульм. право поширюється на тер. країн, де живе понад 500 млн. магометан. Сучасне законодавство більшості мусульм. держав проголошує вірність принципам ісламу. Так, конституції Сирії, Ірану, Пакистану, цив. кодекси Сирії, Іраку зобов'язують суддів керуватися нормами мусульм. права. Конституція та законодавство Ірану передбачають процедуру їх відповідності законам мусульм. права. Водночас з нормами мусульм. права в д-вах А. існує т. з. право мусульм. країн. Це правові норми, що регламентують такі сфери життя сусп-ва, які не охоплюються класичним мусульм. правом: численні інститути цив., адм. і фін. права тощо. Кожна д-ва має своє, особливе, право. За спільними рисами цього права можна виділити ряд груп азіат, країн. Перша група охоплює країни Серед. Азії кол. СРСР. Ці д-ви мають розвинені правові системи, які не грунтуються на доктринах мусульм. права і для яких характерне успадкування певних правових норм та інститутів Рад. Союзу. Однак ост. часом на формування законодавства цих держав посилюється вплив мусульм. права. До другої групи належать країни, правові системи яких майже не зазнали трансформації та оновлення сучас. ідеями (Саудівська Аравія, Ємен, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати). Ці д-ви живуть за нормами мусульм. права. Третю групу становлять країни, де норми мусульм. права охоплюють лише деякі сторони життя сусп-ва: статус особи та церк. установ, питання користування землею тощо. Ці д-ви поділяються на 2 підгрупи, де: а) сучасне право грунтується на принципах і нормах «загального права» (Пакистан, Індія); б) відбувається становлення права за зразком французького. Особливе місце поміж мусульм. країн посідає Туреччина, яка ще 1926 запозич ила швейц. цив. кодекс та чимало європ. правових інститутів, зокрема в галузі правового статусу особи, спадкового та сім. права. Слід зазначити, що вестерніза-ція юрид. норм багатьох азіат, держав не була буквальним запозиченням теорій і практики зх. країн; насправді виник специф. ісламізований варіант європ. права.

Правові системи держав Дал. Сходу (Китай, Японія, Корея, Монголія та ін.) теж істотно відрізняються від права більшості країн А. По-перше, всі далекосх. країни (крім Малайзії та М'янми, де діє заг. право на англ. зразок) мають кодекси. Напр., у Китаї цив. кодекс, що охоплював як цивільне, так і торг, право, став чинним у 1929—31, цивільно-процесуальний — 1932, земельний — 1930. Протягом 80—90-х рр. 20 ст. інтенсивно розвивається законодавство в таких галузях, як цив. право, цив.-процес. право, крим. право.

Розроблено закони про громадянство, патенти, госп. дотації, про спільні підприємства, іноз. підприємства. 1987 набули чинності «Основні принципи цивільного права», що регламентують такі питання, як статус юрид. осіб, власність, зобов'язання, угода тощо. 1980 в Китаї ухвалено новий закон про шлюб, який відмінив закон 1950. Тоді ж прийнято новий крим. кодекс. У Японії, починаючи з доби Мейдзі (2-а пол. 19 ст.), відбувається інтенсивна «вестерніза-ція» правових норм на зразок нім. та франц.

права. У цей період було розроблено й прийнято цивільний, цив.-процес, крим., крим.-процес, торговий кодекси. Конституція Японії 1946 (стала чинною 3.V 1947) заклала сучасні принципи демократії, що стимулювало розвиток усіх галузей япон. права. Слід зауважити, що в Японії та Китаї дія кодексів і правових норм на зразок європейських накладається на традиційне філос-реліг. вчення і менталітет населення. Тому право цих країн сформувалося у специф. формі, що відрізняє його від ін. правових систем. Окр. групу держав А. становлять Тайвань, Камбоджа, Шрі-Ланка. Тут діє досить специф. право, засн. на буддистській традиції. На тлі правових систем азіат, країн вирізняється Ізраїль, де сучасні правові принципи на зразок західноєвропейських діють поряд з нормами Талмуду та іудейського права. Правові системи держав А. трансформуються досить повільно. Це пояснюється геогр., соціально-істор. чинниками, особливостями менталітету народів, герметизмом культур окр. країн. Припускають, що мусульм. право та ін. традиц. юрид. норми, які грунтуються на сх. реліг. доктринах, тривалий час залишатимуться джерелом розвитку правових систем цього регіону.

Літ.: Денисов В.Н. Системы права развивающихся стран. К., 1978; Давид Р. Осн. правовые системы современности. М., 1988. О. В. Зайчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази