Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТИМЧАСОВИЙ УРЯД РОСІЇ
   

ТИМЧАСОВИЙ УРЯД РОСІЇ

- центр, орган держ. влади, що виник внаслідок Лютневої революції 1917 в Росії. Утворений 2(15).ІІІ 1917 Тимчас. к-том Держ. думи і виконкомом Петрогр. ради. До його складу увійшло 12 осіб на чолі з князем Г. Є. Львовим. Уряд діяв на підставі своєї Декларації від 3(16).III 1917 та Звернення до гр-н Росії від 6(19).III 1917. Він проголосив своїми цілями: неухильно виконувати угоди з союзниками Росії по Антанті у Першій світ, війні, надати гр-нам Росії політ, свободи, скликати Установчі збори, змінити поліцію на нар. міліцію, скасувати смертну кару і цензуру, проголосити політ, амністію тощо. Продовжував діяти Звід законів Російської імперії. Водночас скасовувалися Вищий дисциплінарний та кримінальний суди і Особливе «присутствіє для сужденія» про держ. злочини і протизаконні угруповання. У МВС замість департаменту поліції утворювалося гол. управління міліції. Місце гол. управління у справах друку зайняла Книжкова палата, а генерал-губернаторів, губернаторів і градоначальників замінили спочатку голови губ. та повітових земських управ і міські голови, а згодом — губ. і повітові комісари Т. у. Р. Від травня 1917 почали утворюватися нові м-ва: пошт і телеграфу, продовольства, праці та ін. Зберігалася система судів, була відновлена діяльність мирових судів; більше поширення отримав інститут присяжних засідателів.

Т. у. Р. зробив заяву про визнання всіх внутрішніх і закорд. фін. зобов'язань цар. уряду [8(21).III 1917], видав розпорядження про крим. відповідальність за участь в «аграрних заворушеннях» [9(22).III], а також укази про передачу д-ві кабінетських [12(25).III] та удільних [16(29).III] земель, декларацію про утворення незалеж. Польщі [17(30).III], указ про введення хлібної монополії [25.III (7.IV)], оголосив самочин. захоплення землі протизаконними [11(24).IV], видав закон про свободу зібрань і союзів [12(25).IV], постанову про утворення головного, губ., пов. і волосних земських к-тів [21.ІУ(4.У)], закон про робіт, к-ти на пром. підприємствах [23.ІУ(6.У) 1917] та ін. У результаті масового невдоволення діями центру у квітні 1917 виникла уряд, криза, наслідком якої стало утворення 5.(18)У 1917 першого коаліційного Т. у. Р. Зі складу уряду було виведено кадета П. М. Мілюкова і октябриста О. І. Гучкова та включено 6 міністрів-соціалістів. 6(19).У 1917 коаліційний уряд видав декларацію про прагнення до миру на фронті, ліквідацію розрухи, проведення аграрної реформи, демократизацію армії тощо. 21.УІ(4.\ТІ) 1917 були утворена Економічна рада (для розробки концептуальних основ загального плану організації нар. г-ва і праці) та Головний екон. комітет (своєрідне м-во економіки). Невдалий червневий наступ на фронті призвів до нової політ, кризи та появи «уряду врятування революції» на чолі з О. Ф. Керенським. Цей уряд заснував військ.-рев. суди і відновив смертну кару на фронті. Глава уряду отримав виключні повноваження у б-бі з «ворогами революції». Але події, пов'язані із заколотом генерала Л. Г. Корнілова, знову спричинили уряд, кризу. Влада перейшла до Директорії у складі О. Ф. Корейського, М. І. Терещен-ка, О. І. Верховського, Д. І. Вердеревського та О. М. Нікітіна.

Третій коаліц. уряд на чолі з О. Ф. Керенським почав працювати 25.ІХ(8.Х) 1917 і наст, дня видав декларацію про курс на «тверду владу» і рішучий намір припинити «хвилі анархії». Та єдине, що йому вдалося зробити, це скликати 7(20).X 1917 Передпарламент у вигляді Тимчас. ради Рос. республіки. Безплідні засідання Передпарламенту тривали у Марийському палаці (Петроград) до 25.Х(7.ХІ) 1917, коли він був розігнаний більшовиками через кілька годин після арешту членів Тимчас. уряду. Стосовно України Т. у. Р. від самого початку займав досить жорстку позицію великодержавного шовінізму, рішуче відкидаючи її право на самовизначення. Незважаючи на це, Українська Центральна Рада намагалася встановити контакти з цим урядом, домагаючись видання ним декларації про автономію України.

На Четвертих заг. зборах УЦР було розглянуто позицію Т. у. Р. щодо України, рішуче її засуджено і прийнято звернення до всього укр. народу із закликом організуватися і приступати до негайного закладення підвалин авт. ладу на своїй землі. Після переговорів з міністрами Т. у. Р. у Києві 29—30. VI (12-13.УІІ) 1917 УЦР вдалося домогтися значних поступок від центру у порівнянні з жорсткою позицією останнього щодо автономії України. 3(16).VII 1917 Тимчас. уряд визнав Генеральний секретаріат вищим викон. органом в Україні. Проте 4(17).УШ 1917 Т. у. Р. видав «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату на Україні», в якій Ген. секретаріат визнавався органом рос. уряду; його компетенція обмежувалася територіально (в межах Київ., Волин., Поділ., Полт. та Чернігівської губерній) і функціонально (скасовувалися Ген. секретарства військ, справ, пошт і телеграфів, шляхів, судових і продовольчих справ). Після арешту членів Т. у. Р. в ніч на 26.X (8.XI) 1917 група заступників міністрів на чолі з відпущеними більшовиками на свободу кол. членами Тимчас. уряду К. О. Гвоздєвим, С. М. Прокоповичем та О. М. Нікітіним утв. підпільний Т. у. Р., який видавав акти до його ліквідації 16(29).XI 1917.

Літ.: Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917—21, т. 1. Прага, 1942; Волобуев П. В. Экон. политика Врем, правительства. М, 1962; Знаменский О. М. Июльский кризис 1917 года. М.—Ленинград, 1964; Игнатьев А. В. Внеш. политика Врем, правительства. М., 1974; Мироненко О. М. Світоч укр. державності: політ.-прав. аналіз діяльності Центр. Ради. К., 1995.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази